Як Дажбог своїх необачних вірних навчає

Тиждень тому, коли, дякуючи нашому "сміливому" і "самостійному" урядові, я їхав велосипедом у село до матері (а це, між іншим, 160 км - не в цуцалки-мацалки гратися!), - і ось проїхавши велике село Семиполки, мені зателефонував молодий чоловік і повідомив "радісну новину", що я згубив свого паспорта.

Мене ніби хряснуло струмом і облило холодним потом, бо я зрозумів, що разом із паспортом втратив також ідентифікаційний код, картку киянина, дві банківські картки, гроші, багато важливих записів на папірцях, а, що найсумніше, свого записника, де всі адреси й номери телефонів! Шок отримав неймовірний.

Все те було в моєму портмоне, яке я (окрема дяка склерозу!), дістаючи щось із велорюкзака, витягнув звідти і поклав на той же велорюкзак, однак під поліетиленову накидку, оскільки йшов весь день непоганий такий дощ. При цьому зауважив собі, що можу забути його там, але наступної миті відкинув цю несерйозну думку, мовляв, невже ж я зовсім склеротик! І поїхав, як водиться, далі. А портмоне пролежало на рюкзаку ще десь 2-3 км і потім вже в селі Семиполки тихенько з'їхало...

Незважаючи на дощ і ніби відсутність людей, його, як я пізніше довідався, негайно підібрали, випотрошили, забравши десь 300 грн, а все інше розкидали по узбіччю траси. А потім вже окремо мій паспорт помітив місцевий добрий молодий чоловік Олег на автівці, підібрав і мені зателефонував. Від того часу, як портмоне випало, пройшло не більше як пів години!

Я умовив Олега почекати мене, доки я вернуся, а сам помолився Дажбогові, наліг на педалі і ось паспорт, ще майже сухий, у мене в руках! Також Олег мені докладно розповів, де він знайшов мого паспорта - я ще далі вернувся і чітко на описаному ним місці позбирав усі свої картки, мокрі папірці, записник і окремо портмоне в калюжі. Я був дуже вдячний Олегові і Дажбогові, що все так легко для мене обійшлося.

Цікаво, що подібна історія була минулого року зі зв'язкою ключів, котрі я так само поклав на рюкзак в дорозі, і тоді так само блиснула думка, що можу їх там забути, однак я її тоді теж відкинув. Щоправда, тоді довелося зробити гак у 42 км, а нині лише в 14, та й тоді втрат не було, а нині вже 300 грн і все інше підмокло в різній мірі.

Олег мабуть був поліціянтом - я не допитувався - бо хто ще може за лічені хвилини за паспортним даними вирахувати мій номер телефону? При всій моїй неприязні до ментівської породи людей, є серед них таки ще гарні люди і поліція таки може допомогти простій людині! Дякую, Олеже!

Але тепер про мораль цієї неприємної бувальщини. Часто помічав по життю, що Дажбог мене карає за необачність, глупість, неуважність, поспішність. Але карає доволі м'яко, ніби як дає уроки. Натомість у складних життєвих обставинах, на грані життя і смерти, які не раз траплялися, він мене рятує й оберігає! При тому всі ці рятування деколи можна сміливо прирівняти до чуда.

Ці дві описані тут пригоди в дорозі не були на грані смерти, звичайно, однак запросто могли вилитися в серйозні неприємнощі. Проте минулого року я майже чудом легко знайшов ті ключі, а нині вже було трохи серйозніше, але чудом (!) обійшлося. Бо якби моє портмоне знайшов не закінчений покидьок, який забрав лише готівку, а все інше порозкидав тут же, то той інший міг забрати все те додому, а паспорта тоді якось передати непомітно органам влади. І тоді паспорт я би якось колись отримав, а все інше, що важливіше для мене, - ні. Міг той невідомий все інше також десь викинути в урну чи у високу траву. Паспорт могли би знайти значно пізніше, геть розмоклим, я би був геть далеко, відповідно, повертатися б не було сенсу і весь інший вміст портмоне я би точно втратив. Зрештою, аби людина, що знайшла паспорта, не була би поліціянтом і негайно б не вирахувала мій телефонний номер, я би міг виявити відсутність портмоне аж у селі, більше ніж за 100 км. Я можливо би знайшов ту людину, довідався, де вона знайшла паспорта, на зворотньому шляху туди би заїхав, але шансів щось знайти було би дуже мало.

Такі ось справи. Отже, все таки схоже, що Дажбог є на світі, він мене навчає, супроводжує по життю і оберігає. І не даремно, виходить, що я до нього молюся щонеділі.

Слава Дажбогові!

Жінка на кораблі?

Щойно «Фемо-радіо» (відоме як УР-1) влаштувало однобоке публічне шельмування журналістів, котрі дозволили собі надати слово й альтернативним думкам щодо відомого самогубства одного з зимувальників на антарктичній станції «Академік Вернадський».

Як відомо, 8 травня там із-за зради його колишньої коханої-крутихвостки наклав на себе руки кухар Василь Омелянович. Цікаво, що туди вперше після 20 років, піддавшись тиску гендер-лобі, було взято двох жінок. І ось колеги загиблого на деяких телеканалах дозволили собі не схвалити подібні гендер-експерименти, що й розворушило кубло фемок на УР-1 та на «Громадському». 

Століттями, коли не тисячоліттями, було напрацьовано, що жінка на кораблі – чекай біди. Бо статевий інстинкт, принаймні в чоловіка – дуже сильна річ (і він буде доти, доки «учоні» не виведуть якусь породу статево нейтральних кіборгів), але гендерині-фемки або цього не здатні зрозуміти, або їм їхні ґрантодавці не радять цього розуміти, бо це, мовляв, «середньовіччя», а зараз дуже «прогресивне» ХХІ століття. Від цього і стаються подібні трагедії. 

Але, схоже, подібні експерименти у нас будуть продовжуватися й нарощуватися (і у війську теж – що є окремою темою!), а на самогубців уваги можна й не звертати. Так, витратний матеріял…

Дивіться сюжет «5 каналу», бо канал «Україна» з переляку перед церберами-гендеринями свій сюжет знищив.

Від карантинної депресії

Оскільки мої хлопи навідріз відмовилися відправитися зі мною байдаркою на риболовлю (залипати в смартфонах воно значно веселіше!), то я вирішив сам відправитися ровером у міжріччя Дніпра й Десни. 

Місця тут знатні й мальовничі, однак повне задоволення отримав лише на пристойній відстані від Києва, бо кілометрів до 50-ти все загаджено фазендами і заміськими клубами - ближче до Києва жирних котів, а далі - голоти.  А де не втулили фазенду, там все зайнято було шашличниками. Благо, що після дощів, на вихідні 10-11 травня стало на погоді і вони всі матеріялізувалися.

 Дорога дамбою Київського моря

Але нижче дамби є і паралельна стара бетонна дорога, принаймні до повороту Лебедівку

Ця дорога гірша, але нею крутити педалі значно приємніше, оскільки немає кавалькад джипів та мінівенів

А це обвідний канал. Доволі далеко від мегаполіса, оскільки ближче до нього із-за фазенд не доступитися

Ночівля на каналі вже в Чернигівській області

Ранок 

П'янко пахне конвалія

Вже ось-ось стане тепло!

Сонце піднялося і кличе в дорогу

Намет досохне і - вйо!

У каналі води як для весни геть мало!

Тут унікальні в'язові ліси, але росте й віковий дуб

Нівроку так дубище!

Перепочинок на роздоріжжі. 

Вагався, кудою ж вертатися - через Остер лівим берегом Десни, чи через в/ч "Десна" - правим? Кинув монетку і поїхав дальшим маршрутом

Знаменита "Десна". Тепер через неї не проїхати і довелося об'їжджати

Дорогою трапляються такі шедеври мистецтва

Загалом проїхав за два дні 200 км. 

І зайвий раз переконався, що я значно сильніше втомлююсь їдучи гарною асфальтованою дорогою, аніж розбитою лісовою. Чомусь так... 

Знайомтеся з Рухом "Чарівність жіночности"!

Послухайте розмову одного з лідерів Руху MGTOW в Московії Сєргєя Мохрова  з лідером Руху "Чарівність жіночности" Діксі Форсайт (США). Відео розбите на 2 частини.

Я, попри глибоке розуміння проблем чоловіків на просторах пост-Совка і багато в чому згоджуючись з Мохровим, все ж цілком підтримую рух "Чарівність жіночности", тоді як Рух MGTOW (рух чоловіків, котрі не хочуть жити з жінко) вважаю в багатьох аспектах дуже близьким фемінізму (хоч і з протилежним знаком), тобто, як не крути, але рухом за виродження суспільства.

Дуже раджу особливо послухати це жінкам, аби знали, що є й иншина (альтернатива) дегенеративному фемінізму!

Вважаю, що Руху за Патріярхат в Україні варто дружити з Рухом "Чарівність жіночности".

Хто створив covid-19, хто це фінансував і кому все це потрібно. Слухайте до кінця!

Послухайте до кінця ґрунтовне дослідження Андрєя Іларіонова, звідки ж все-таки взялася ця зараза, яка привела до неймовірної істерії весь світ. І яка, можливо, ще поставить на коліна економіки багатьох країн, коли не весь світ.

Я давно переконався, що найбільші світові покидьки це не Чикатило, Онопрієнко і їм подібні.

Навіть не Гітлер-Сталін-Мао чи там жахливий Пол Пот.

Найбілші покидьки і злодії - це мало кому відомі сірі мишки "учониє", котрі задовольняючи свою сатанинську сверблячку відкриття, створюють у своїх пробірках, на кульманах і в лабораторіях як маленьких монстриків, так і страхітливих монстрів - починаючи від осушення земель, повороту рік і створення штучних боліт замість рік - аж до приручення "мирного" атому, втручання в геном людини і створення подібних синтетичних бацил.

Я згоден, що жахливість цього "ковіду" в сотню разів перебільшена світовою істерією, котра дуже потрібна як баригам медико-фармацевтичної мафії так і іншим вигодонабувачам, зокрема, урядам держав, які завдяки цій вакханалії відпрацьовують технології всеохопного контролю за людиною. Все так. Однак ви гадаєте, що "учониє" не здатні нині створити щось на кшталт "іспанки"?

Дехто каже, що "учониє" не винні, що важливо, в чиїх руках наука, чия влада над ними. Звісно, важливо. Але світ зараз надто глобальний, і наука світова теж глобальна. Та й в часи холодної війни, як не втаємничуй, а наукові досягнення вперто розповзалися і просочувалися навіть через "залізну завісу". 

Цей же Уханьський інститут вірусології китайський, будували його французи, фінансують і вибивають кошти на дослідження американці, австралійці, європейці... Та й "учониє" із-за "порєбріка" - з Новосибірська - ніби до того причетні, принаймні, за свідченнями фахівців, співпрацюють з Уханьським інститутом. Ши Чжень Лі друкує наукові статті разом з усими світовими мікробіологами! А покриває все це і поширює брехню про "природнє" походження вірусу і ВООЗ, і Біл Ґейтс, і всі інші...

Скажіть, в чиїх воно руках? Хто нині наукою керує?

Щоправда, тепер китайці інститут засекретять, оскільки підпорядкували оборонці, однак це хіба зможе затримати витікання технологій на рік-другий. Зрештою вірусологів подібного рівня по світу багато і завтра може виникнути новий інститут десь в Центрально-Африканській республіці...

Який тут висновок? Справа в тому, що сучасна людина відкинула Бога, і вирішила, що вона тепер сама божок. Вона вже нині молиться "учоним" - жерцям цієї безбожної релігії на ім'я "Наука". Бо до недавнього часу цих "учоних" стримували релігії і священики, яким їхній Бог велів тримати їх міцно у вуздечці. Нині ж "Бог помер", отже "гуляй, душе!", тепер все можна! Тепер панує атеїзм, нігілізм, у крайньому разі агностицизм!

Скоро всі побачимо до чого вся ця вакханалія науки приведе...

У нас не феодалізм. У нас значно гірше

Феодальна монархія, слід зауважити, набагато правдивіша і прогнозованіша, ніж корупційний державний симулякр. Принаймні в ній «правила гри» чітко визначені. В корупційному симулякрі попри найбільш демократичну конституцію, задекларовані громадянські права та свободи, реальне право, у тому числі базове право на життя, визначається щаблем перебування у корупційній піраміді. Крім того, величезна маса пересічних обивателів перебуває взагалі поза її контекстом, а їхні реальні (не слід плутати із конституційними) права — не більші, аніж у середньовічних смердів.

Така ситуація, здається, влаштовувала чи не більшість населення України, яка, однак, культивуючи попередні принципи її функціонування, більше того, сепаруючи їх, не розуміла однієї простої аксіоми: така система в принципі є нежиттєздатною. Система або самознищується, переформатовуючись на інших соціально-еконо¬мічних, суспільно-політичних і культурних засадах, або поглина¬ється зовнішнім оточенням. За першої більш-менш виразної загро¬зи іззовні вона розвалюється, наче картковий будиночок. Саме це і спостерігалося на Донбасі навесні — влітку 2014 р. Кількох сотень заїжджих «реконструкторів», переодягнених російських спецназівців і кадирівців, підкріплених інформаційною атакою російських мас-медіа, виявилося цілком достатньо, щоб кількасоттисячний адміністративний апарат перейшов на бік російського десанту і фактично здав регіон.

Уривок з книги Лариси Якубової

Брейвік і Вайнштейн

Світова, а точніше Західна цивілізація стрімко рухається до маразму.

І тут навіть мова не про світову масову бздуру #короновакханалія , тут я хочу про інше.

Як відомо, норвежець Брейвік убив 77 людей і отримав за це 21 рік тюрми. Я не буду обговорювати його мотиви, але все ж 77 трупів!

Натомість всесвітньо відомий кіновиробник і режисер Гарві Вайнштейн отримав аж 23 роки! І за що? 

Нібито за сексуальні домагання і, прости Господи, за зґвалтування. Коли в перше і можна якось повірити, то в друге?! От навіщо йому було ґвалтувати, коли маса курвів з претензією на актрис одна одній горло готові були перегризти, аби потрапити до нього в ліжко!?

І ось тепер всі ці курви, котрі втратили вже свої принади і стали, очевидно, феміністками-чоловіконенависницями, через багато років змовилися і (без жодних якихось доказів!) засадили Гарві до буцегарні аж на 23 роки!

Цивілізоване людство, ти здуріло...

П.Н. До речі. Як людина мені симпатичніший Брейвік, коли що, але все ж!

Ціна на "чорне золото"

Як я і сказав відразу, що українці рано зраділи, ніби "згинуть наші воріженьки" від цін на нафту. Казав, що "праклятиє піндоси" таки мусять натиснути на саудитів, аби врятувати Рашку.
Як бачимо, так воно і є - Трамп зараз бомбить телефоном Ер-Ріярд, аби ті помирилися з Пу і зменшили видобуток нафти.

Але я зараз не про те.

Я про цю лавочку - ОПЕК. Як бачимо, нам з усих можливих прасок втирають, що зараз ера лібералізму і вільний ринок є ледве не іконою. Може для дурних українців і іконою, але для інших зовсім ні! Бо довгі десятиліття існує абсолютна ворожа вільному ринку лавочка, яка є картелем, змовою головних світових видобувачів нафти, тобто всесвітньою монополією! Вона в десятки разів штучно завищує рівень світових цін на нафту і всі, у тому числі донедавна й світовий жандарм, а заодно й лідер світового лібералізму, з нею любенько домовляється!

Бо якби не було цієї змови, то нафта так би й коштувала - $10-15 за бочку.

Це лише пігмеї, такі як ми з вами, мають молитися на Святий Вільний Ринок, а сильні світу цього до нього ставляться доволі творчо :)

Нагадування з Неба

Я цілком усвідомлюю, що майже всі, хто це почитає, буде обурюватися, навішуючи на автора різні ярлики, але я повинен це сказати. 

Людина в Західному і нашому вестернізованому світі пішла проти законів, встановлених Дажбогом.

Вона особисте, егоїстичне поставила вище племінного, громадського, суспільного та інтересів матері-Землі. Гасло "все для блага людини!" є кредом людини нашого часу. Гонитва за задоволенням, безежний гедонізм проник у всі щілини нашого життя. Секс із засобу продовження роду став лише засобом отримання задоволення. Людина вигадала презервативи, протизаплідні засоби, аборти, порнографію та іншу гидоту. Для ще більшого кайфу від сексу його значно урізноманітнила: гомосексуалізм став нормою, заохочується зоофілія, педофілія, герантофілія і ще пребагато інших збочень. Дві статі пішли в небуття, натомість вигадано біля сотні "гендерів". Буйним квітом цвіте фемінізм - рух, де жінка бути жінкою вже не хоче, а намагається грати чоловічі ролі в суспільстві. Відповідно, чоловік стає жінкоподібним, перетворюючись на хатнього котика. Народження дитини у всі ці ролі не входить. Все більше шириться дегенеративний рух "чайлдфрі".

З іншого боку, неймовірно виріс рівень життя. Важку роботу виконують машини. Охорона здоров'я досягла нечуваних висот, переможені страшні заразні хвороби. Завдяки досягненням агрономічної науки значно зросла урожайність різноманітних культур, що дозволило уникнути періодичного голоду і мору. Ніби живи й розмножуйся, але ж ні - народжувати дітей стало некомфортно, непрестижно, клопітно та й просто банально немає коли - треба робити кар'єру, аби вивищити своє его над оточенням.

Відповідно, середня тривалість життя значно виросла. Людина вкладає час, сили і ресурси не в продовження свого роду, племени, народу, не в омолодження своєї спільноти, а банально в продовження свого его - в свою старість. За життя накопичуються значні кошти, аби безбідно і щасливо, як людині здається, жити на пенсії. Людина зарозуміло кинула виклик Дажбогу, вирішивши прожити 100 і більше років.

Але Дажбог ніколи й нікому не прощає таку зарозумілість! Щось подібне, що ми бачимо нині в "цивілізованому світі", вже було і не раз. Зокрема, подібні гедонізм, обжерливість і розбещеність поряд з фактичним матріярхатом та відмовою від розмноження вже існували в Римській імперії, коли вона вже заспокоїлася і не вела війни. Покаранням за це стало нашестя, як збройне, так і мирне, варварів з півночі, півдня і сходу. Імперія поступово занепала, а її випестувані громадяни були майже заміщені прийшлими здоровими варварами.

Хіба те ж саме, хоч і на перших стадіях, ми вже не бачимо нині на Заході?

Але Дажбог милосердний, він не бажає такого розвитку подій. І тому він на нас нині наслав цю заразу, яку ми назвали COVID-19. Вона смертельно вражає лише людей за 70 років, а також хронічно хворих. Цим він говорить нам, що жити до 100 років неправильно і неприродньо, що 70-ти років цілком достатньо. А ще що людина хронічно хвора спадковою хворобою не має залишити нащадків і навіть сама не має довго жити. Для того щоб рід мав здоровий генофонд і щоб не відбирати ресурси у здорових людей. Натомість, як показала пандемія, здорові люди середнього віку хворіють на цю заразу доволі легко, а діти взагалі не хворіють, натомість отримуючи такий потрібний у майбутньому (і для наступних поколінь також!) імунітет. Ви думаєте навіщо немовлята все тягнуть до рота, ледве не до інфаркту доводячи дурненьких "цивілізованих" матусь, забамбулених правилами гігієни? Правильно, дитина хоче отримати щонайбільше хвороб на свою голову, аби мати потім імунітет, або коли геть слабенька, то померти. Така поведінка їй закладена Дажбогом, бо Дажбог милосердний і хоче добра нашому роду, натомість слабка на голову нікчемна людинка вирішила, що вона розумніша за свого Творця і зухвало відкидає його закони...

Тому замість того, щоб цей вірус сприйняти як кару за свою негідну поведінку і як науку (!) Дажбожу, людинка впала в неймовірну масову істерику. Вона припинила працювати, заховалася у свою клітку, залипла в інтернеті, поширюючи неймовірні і цілком неадекватні страшилки майже про "кінець світу", тоді як подібні епідемії бувають чи не щотри роки. В результаті від панічного жаху вмирає чи не більше людей, ніж від самої хвроби! Людина вбиває з переляку свою господарку, внаслідок чого можуть бути скоро голодні бунти, а можливо й проїдає ресурси, призначені для наступних поколінь. Це замість того, щоб просто ізолювати таких цінних старих і хворих, на котрих і спрямований цей вірус і котрі гарячково все ще хочуть жити, хоч це і неправильно з точки зору Творця... 

"Цивілізовані" люди всмерть перелякалися цілком звичайного грипу, котрий уб'є частину невиліковно хворих та стариків, натомість ревно плекають аборти, ЛГБТ, фемінізм та іншу гидоту, яка швидко зменшує їхній рід і убиває їхню націю, звільняючи землю для здорових варварських націй.

Тобто ця цивілізація, як бачимо, напрвляє свою снагу не на майбутнє, не на дітей, не на розвиток, а на старих, хворих і немічних - на своє вчора. Вона котиться у прірву, сама того не помічаючи.

Люди, ви здуріли...

РУНВіра - не язичництво

Я спостерігаю, як сповідники ніби РУНВіри толерують інші богорозуміння у цій спільноті (фейсбук-групі РУНВіри), аби лише вони були "українські" та "рідні".

Про тих, які не відрізняють РУНВіру від язичництва і говорити не хочу - цим треба ще в теологічний дитсадок сходити.

Я про тих, які відрізняють, та все ж їм однаково, "акакаяразніца", аби "наше"... Така нерозбірливість і всеїдність, коли ми не будемо з цим боротися, до добра не приведе, як на мене.

Якби Мойсей не водив жидів пустелею 40 років і при цьому ревно і жорстко не відкидав всі інші богорозуміння, крім віри в єдиного Ягве, котрі як віруси проникали у їхню спільноту, то не виникло б ніякого Жидівського народу. Але завдяки жорстокому Мойші він таки виник і зараз практично керує світом.

Те саме можна сказати і про ревнивого Аллага, вірні якого блискавично завоювали половину відомого їм тоді світу. Натомість давніші за Іслам індуїстські вірування, але толерантні до всих інших вір, безперервно відступають і здають свою паству на користь Ісламу і на заході (Пакистан), і на сході (Бангладеш).

Тому закликаю не толерувати язичництво як чужий небезпечний вірус. Це, звичайно, не значить, що треба з адептами язичництва сваритися (вони нам ще знадобляться як союзники у боротьбі за Україну і в суперництві з Християнством), а просто пояснювати їм, що це наше, а це ваше, і не треба його сплутувати, перетворюючись на строкатий, без певного смаку і запаху малоприємний та імпотентний компот.

Лев Силенко це чітко розумів, тому й нам треба цього триматися...