Ось і відшуміло нарешті чергове т.зв. жіноче свято. Воно настільки ж нудне своєю нескінченністю, бо підготовка до нього в засобах масової інформації разом з поздоровленнями після нього тягнеться добрий місяць, настільки ж і недолуге – як Новий Рік 1 січня. Багато з того, що сказано в минулому числі нашого видання про Новий Рік, можна перенести і на 8 Березня. Це також є одним з головних канонічних свят СССРії, перенесене автоматично в "незалежну" Україну, що зайвий раз доводить, що остання - лише осколок неіснуючої вже імперії. Відзначається свято з такою ж пишністю і з такими ж нескінченними поздоровленнями. Це такий же привід напитися, незалежно від того, жінка ви чи чоловік, зібравшись на роботі, а потім вдома.
В перегарі після 8 Березня якось ніяково почуває себе свято Народження Пророка України, великого Тараса. Бо хто такий Шевченко в Україні проти Клари Цеткін? Та й кому потрібні тут українські свята взагалі, коли відновили навіть свято Совіцької Армії 23 лютого, не нашкрібши фантазії хоч назвати його інакше, ніж у Московії, а тупо: "День захисника Вітчизни"? Так от, за офіційною версією, саме ця німецька жидівка-комуністка започаткувала це свято як міжнародний день солідарності жінок. Щодо міжнародного, то тут мало що вийшло, оскільки майже ніде за кордонами СНГейщини воно не відзначається. А щодо "солідарності жінок", то тут треба розтлумачити: це задумувалось як день (зовсім не "свято") боротьби жінок за свої права, тобто за права жінки стати чоловікоподібною істотою, котра і називається феміністкою. Тобто 8 Березня Клара Цеткін починала як день феміністок і відзначила цей день першою демонстрацією.
Невблаганна статистика твердить, що феміністки значною мірою є лесбіянками, а лесбіянки - феміністками. І ось 8 Березня, цей день феміністок, а отже значною мірою і лесбіянок, стало в СССРії святом матері, просто жінки взагалі і навіть святом для семирічної дівчинки! Але ж нормальна феміністка не може стати доброю матір'ю, а добра мати, коли і стане феміністкою, то перестане бути доброю матір'ю, принаймні доньку не навчить стати матір'ю. Бо це поняття майже не сумісні. Проте це мало кого обходило як у СССР, так і в Україні зараз. Якщо телевізор і радіо нав'язує нам це свято, то ми як овечки повинні святкувати: купити квіти, висмоктати пляшку і в черговий раз вислухати патякання про те, які гарні в нас жінки і погані, ліниві, глупі і несвідомі чоловіки. Це вже стало як ритуал.
Фемінізм - облудна доктрина, принесена нам, як і 8 Березня, з Заходу, покликана знизити народжуваність, а отже призвести до вимирання народу, що в нас зараз успішно і відбувається. Жінці пропонують замість дітей і сім'ї роботу, кар'єру, "успіх", незалежність, навіть службу у війську, тобто речі і якості, котрі в здоровому суспільстві чітко пов'язуються з чоловіком. З іншого боку, але з тією ж ціллю, для чоловіків пропагується таке дзеркально протилежне явище, як гомосексуалізм блакитного кольору, щоб чоловік ставав все більше жінкою.
Далі - більше. Люди, котрі розуміються на жидівських "штучках", впевнено говорять, що свято 8 Березня виникло не випадково. Саме в ці березневі дні жиди всього світу святкують "веселе свято Пурим". По місяцю. Тому за сонячним календарем воно "бігає" навколо 8 березня. Це "веселе свято" призначене в честь жидівки Естер, котра втерлася в довір'я Перського царя і допомогла знищити велику масу "гоїв". Відповідно, 8 Березня - це свято Пурим, тільки за сонячним календарем. До речі, в цьому році Пурим і 8 Березня співпали.
Наприкінці хочу нагадати, що вірні РУНВіри святкують Свято Мами Лель - Родоначальниці племен України-Русі, дружини Тата Оря, Покровительки жіночого роду, доньки Дажбога, 12 грудня. І саме в цей день ми вітаємо своїх матерів, і жінок - матерів своїх дітей. Бо десь в цей час, коли вже немає ніяких польових робіт, наші матері-бабусі-прабабусі збирали біля себе своїх доньок, вчили їх прясти, шити і в світі жити, щоб стати справжніми, добрими матерями для своїх вже дітей.
Тому з 8 Березня і Пуримом вас, совки, бо справжніх українок ми привітаємо в грудні!
