Про вдячність Сталіну

 

Нам запорєбрікові втирають, що Україна отримала Галичину, Буковину, Закарпаття тощо завдяки Сталіну. І їхня логіка їм каже, що з цієї причини ми маємо припинити поносити "батька народів" і маємо почати його прославляти.

Ситуація складна і коли не заглиблюватися в питання, то може так і здатися. Принаймні коли я бачив подібну дискусію з мсклями, то українці не знають, що відповісти і видається, що мсклі мають рацію.

Для розуміння теми пропоную розглянути такий сюжет. 

Бандюк А пограбував вас і вкрав фамільний золотий годинник. Але невдовзі бандюк Б пограбував бандюка А і відібрав у нього поміж іншого цей золотий годинник. Але коли втікав, то біг через ваш город, і чи внаслідок того, що мішок був дуже важким, чи із-за того, що він надто поспішав, серце його не витримало і він відкинув копита. Ви повернули собі свою фамільну цінність.

Скажіть, ми точно маємо славити бандита Б і ставити йому пам'ятники? Це навіть коли не враховувати, що бандит Б убив колись вашого брата і заморив голодом вашого дядька.

Тепер зрозуміло?

Цього діяча вибрали на моїй Вигурівщині до ВР

Борислав Береза-Бляхер:

"Даже если бы я очень хотел, то все равно лучше бы не сказал, чем сделал это Виктор Трегубов :

"В мене з вишиватою разногласия по идеологическому вопросу.

Они считают, что українець має спілкуватися українською мовою.

А я вважаю, що українець может общаться на том языке, на котором захочет.

Тому що українець - людина вільна.
І в сраці має тих, кто лезет учить его жить."
Згоден з ним на 100 відсотків!"

Українському нардепу, з такою хернею в голові, в парламенті доведеться або поступово її позбуватися, або, боюсь, зближуватися з "апазіціанєрамі"...

Бо якщо він хоче побудувати тут Рашу 2.0, але ліберальну (невідомо, яка буде ще краща!), то справжні українці будуть дуже проти.

Нам нема куди відступати, в світі не існує більше українських держав, тому я не радив би заганяти нас в кут. Бо вже не раз таке в історії плачевно закінчувалося...

Дуже влучно про наше внутрішнє хохляцтво

…не нужно было кричать на Майдане «Слава Украине!» - этим вы испугали Донбасс. Не нужно было отменять закон про региональные языки – этим вы заставили Крым броситься к России. Не нужно было поднимать исторические темы по украино-российским отношениям – этим вы подняли против себя население России. Не нужно было ставить вопрос о НАТО и ЕС – этим вы возмутили российское руководство» и так далее и тому подобное. Таких «не нужно было» - можно грузить с неделю и вывозить товарняками.

Эти или примерно идентичные вербальные посылы мы видим, читаем, слышим последние полгода, всё это ничтожные и жалкие оправдания собственной подлости, беспомощности и узости мышления северного соседа, которые вылились сначала в Крымнаш, а затем в войну на Донбассе. 

Смысл подобного рода полупьяных или мракобесных рассуждений нижеследующ – не нужно вам, хохлам, мнить из себя что-то, живите себе тихо, мирно, не возбуждайтесь, для вашего же блага лучше ничего не делать, лежать у вышнэвому садочку, лопать сало и трескать горилку, а за вас всё решать будут серьёзные и влиятельные дяди в Москве. Вы до этого, мол, не доросли. А будете упорствовать и перечить - худо будет! 

До поры до времени это срабатывало: лишь только в Киеве заикались о, скажем, сближении (даже не членстве!) с НАТО, тот же час мутноватые личности с полураспадшейся психикой начинали собирать законченных бичей на Донбассе и натужно реветь о «невозможности дальнейшей жизни на белом свете без русского языка», разумеется, к ним немедленно примыкали оставшиеся слои населения (в основном, пенсионеры, регрессники, домохозяйки и прочие донбасские льготники с байстрюками), проклиная Киев, Украину, бендеровцев, а заодно и ни в чём не повинных НАТО и гомиков из ЕС. Не отставал и Крым, регулярно, с подленькой ухмылкой, голосуя за любую паскуду, лишь бы только она была украинофобской, радостно подхихикивая. 

И, нужно отдать должное московским трюкачам и прочим «суверенным геополитикам», сдерживать страну в развитии им с успехом удавалось – Украина неизменно откатывалась назад, бормоча придурошную мантру о «непоколебимости внутреннего мира», идя Донбассу с Крымом на уступки раз за разом. Собственно, все годы независимости Украина жила лишь этими двумя регионами, боясь возбудить их кривым словом или – не дай бог! – действием. Примкнувшему к ним так называемому «юго-востоку» внимания уделять не будем, ибо его «пророссийскость» (Херсона, Днепра, Запорожья, Одессы, Харькова, Николаева) была вымышленной, навязанной, отсюда аморфной и лишенной идеологической нагрузки, что и подтвердили события весны 2014 года, когда она в течение недели с грохотом и гвалтом завалилась, пришибив несколько верящих в неё дурачков. 

Ради этнических россиян, живущих в Крыму и на Донбассе Украина пошла на невиданное унижение собственной нации, отказавшись от строки «национальность» в паспорте – «лишь бы Крым и Донбасс были спокойны».

Ради же их умиротворения отказались от сотрудничеств с мировыми и европейскими альянсами, ведь «исконно Крым и Донбасс – российская каноническая территория, бог его знает почему оказавшаяся в составе Украины (хотя любой историк зычно ржёт с таких изречений).

Ради спокойствия и благоденствия Крыма и Донбасса регулярно стояли раком перед Газпромом, выслушивая глупые, вымышленные и пакостные заявления о так называемом воровстве газа, «ведь промышленный Донбасс должен работать, а для этого ему нужен газ».
Согласно «хотелок» Крыма сотворили им собственные парламент и правительство, хотя где это видано, чтобы архидепрессивный регион имел собственные правительства и парламент? В итоге крымские парламент и правительство и стали главными действующими лицами в авантюре с уходом из Украины. 

Ради них не убустраивали границу с РФ, потому что "у всех у нас родственники живут в Росии и мы хотим без всяких формальностей пересекать границу".

По воле этих регионов молча наблюдали за возведением неимоверного убожества – внутригосударственного барьера-разделителя на «русскоязычных» и «украиномовных».
Дабы не допускать глухого роптания, регулярно одаривали Крым и Донбасс преференциями, дотациями, субвенциями, СЭЗ и ТПР. 

И что?

Это помогло? 

Эти же русские Крыма, лишь только представилась возможность, жирно нахаркали в рожу украинцам и, кроя их неимоверным матом, свалили в РФ, оправдывая свою подлость «правосеками в Киеве», а русские Донбасса с псевдопатриотическим изяществом «борцов за русский язык» похватали в руки оружие и принялись этих же украинцев реально убивать.

Всё это закономерный и предсказуемый итог политики неопределённости, заискиваний, потаканий, заигрываний и отсутствия решительности в действиях, а также нежелание работать и сознательный уход от борьбы с внутренним врагом.

Чому знищують “Патріот України”?

Якось за бурхливими подіями, пов’язаними з арештом і судом над Юлією Тимошенко, та справою над тризубівцями, які відпиляли голову “вождю всєх народов”, якось зовсім непримітними залишилися зовсім невмотивовані репресії влади проти хлопців з “Патріоту України”, при тому одночасно в Харкові і на Київщині, причому сюди задіяна вся державна машина, включно з МВС і СБУ.

“Патріот України” ніби не проводив якихось відвертих антидержавних акцій і не боровся з режимом Януковича “в лоб”. Це зовсім незрозуміло було ще й тому, що хлопці у Василькові мали навіть під час виборів співпрацю з владою (Партією регіонів) в особі кандидата на посаду міського голови, котрий, зрештою, і переміг.

І ось раптом таке... Не доводиться думати, що це “художества” місцевих силовиків, що комусь десь дорогу перейшли, оскільки всі відомості вказують на те, що замовлення “мочити” йде із самого центру.

Познайомившись із рядом матеріалів щодо цих справ (наприклад, цей фільм: http://www.youtube.com/watch?v=oWSn2gZ9Vw0&feature=related), можна зрозуміти, що причиною таких репресій були саме особливості діяльности “Патріоту України”. Вони не рвалися на вибори, а робили реальні справи, допомагали реальним людям, які цього потребували, і карали тих злочинців, яких влада і міліція ну ніяк “не могла” покарати. І таким чином тихою сапою здобували собі авторитет серед народу. Вони ніби робили одну й ту ж роботу, що і влада, тобто допомагали владі і, логічно, притомна влада мала би це вітати. Але... не наша влада.

Прості громадяни, очевидно, починали задумуватися, а навіщо ж тоді нам такий розгалуджений і роздутий апарат влади, коли ту ж саму роботу без хабарів, тяганини і “футболу” (і при тому не годуючись з бюджету!) робить кілька десятків хлопців? І наскільки тупа у нас нинішня влада, але й вона зметикувала, що така діяльність “Патріоту України” і є НАЙБІЛЬШОЮ ДЛЯ НИХ ЗАГРОЗОЮ. І тільки цим можна пояснити широкомасштабні репресії проти цих хлопців.

Розмова з уніатським священиком

Хочу оприлюднити свою переписку з греко-католицьким священиком Степаном Меньком. До нього випадково попала моя ось ця розсилка:

Я: Доброго дня!
Вийшло в свiт чергове число "Слова Орiiв":
http://slovoor.info - свіжий погляд на світ!
Радимо познайомитися:
- Слову Оріїв – 10 років!
- Vivere militare est
- Постанови останнього Собору РУНВіри
- Звідки взялося єдинобожжя?
- РУНВіра є духовна революція
- Християнство дуже різне…
- Таборування молодих рунвістів
- А нам розказують про «прітєснєнія русского язика»…
- Ви націоналісти чи демократи?
- Убити гадину!
та інше…

С.М.: Комусь це потрібно баламутити людей.А наші "Івани" дуже легко на це піддаються. Нам скажуть що ми монголи, "...монголи монголи ,золотого тамерлана онучата голі".Тому через брак освіти, націонално і християнської свідомості нами завжди, керують старші брати. Раса рабів, але все таки Бог є над нами і ми все віддаємо в руки Бога - єдиного справедливого судді. Вл. Степан

Я: Таки дійсно 1000 років тому нам сказали, що ми раби жидівського бога Єгови.
Християнську свідомiсть ми вже пройшли...
А ось про брак освіти й національної свідомости... хай залишиться на Вашій совісти.

С.М.: Як я зрозумів, що Вас зчепило за живе слова "брак освіти і національної свідомості". Дорогий брате? нас знову хтось хоче використати як розмінну монету в політичній боротьбі і щоб ослабити християнство. Це основна програма масонів. Ми не віримо в жидівського бога, ми віримо в Живого Бога в Тройці Святій єдиного. Жиди в такого Бога не вірять. Вони не вірять, що Христос як обіцяний месія вже прийшов і очікують його надалі, це велика різниця. Невже Ви не були Хрещені і зовсім не цікавились християнською релігією? Виходить що так, бо так би легко не піддалися на пропаганду рунвіровців. Я був в Америці і бачив храм їхній- це пустка, яка ніколи не буде заповнена людьми. Ця справа людських рук і такі речі не витримують історичних випробовувань. Але для Вас є шанс, бо Ви попали на мою адресу і можете спілкуватись зі мною. Душе Святий відкрий йому очі і просвіти його розум! Благословення Господнє на Вас. Вл.Степан

Я: Шановний українцю-чужовіре, я Вас запевняю, що мене християнином вже зробити дуже й дуже важко (все-таки 15 років рунвірівського стажу).
Але я прихильно ставлюся до УКРАЇНСЬКОГО і ТРАДИЦІЙНОГО християнства. Вважаю, що у нас зараз найбільший спільний ворог - Московська ФСБ-шна церква. Чи може для Вас рунвісти?
Я в дитинстві був охрещений і на початку 90-х почав шукати себе в християнстві більш грунтовно. Але не знайшов.
Я і не стверджував, що Християнство і Юдаїзм то одне й те ж саме. А щодо Бога, то Бог-отець у вас і Єгова у жидів все ж таки, скажімо так, майже одне й те саме. Чи не так? І Свята земля у вас спільна, і свята ріка. І небіжчиків ви відправляєте на лоно Аврамове...
Щодо зв'язків РУНВіри з масонством, то оскільки Ви це довести не можете, то не варто це й виголошувати, бо я можу попросити доказів.
А ось на рахунок "пустка, яка ніколи не буде заповнена людьми", то мудрі люди кажуть так: "ніколи не кажи ніколи"...

С.М.: Я -греко-католик. Мені пригадалося, як я мав диспут з Свідками Єгови.Після кількаденного розбору Слова Божого, мені одна пані , яка показала стос переписаної єговістської літератури, але не могла відповісти на суттєво важливі для кожної людини питання, сказала мені: " Ви що хочете,щоб я зреклася кількарічної моєї праці, і все це викинула?" Я зрозумів,що для неї не є важливим пізнати правду, а просто важко зректися своїх помилок і признати, що те про що вона писала і як здавалося, трудилася - котові під хвіст. Щось проглядається у Вас. Так само мені цікаво, як Ви і де більш ґрунтовно шукали християнство? До нас прийшов крішнаїт, який сім років був в їхньому монастирі, але завдяки Божому втручанню почав шукати християнство, був в одному з протестантських направлень, але потім найшов нас. Оце пошук. І він не боявся признатись до помилок. Я був охрещений в УПЦ МП, але знайшов правдиву Церкву. Шукайте і знайдете. Просіть і дасться Вам. Стукайте і відчиниться. Хай Святий Дух просвітить Вас. Вл.Степан

Я: Та ні, зі мною далеко не так, як із Вашою знайомою єговісткою. Я добре знайомий з християнською доктриною (зокрема традиційних наших церков), з історією виникнення й поширення Християнства і тому я не можу це сприйняти принципово. Я людина вільна і якби засумнівався в РУНВірі, то нею би не займався і не вірив би в Дажбога. І тому для мене це і є Правдивий Бог.
Я шукав на початку 90-х в Херсоні, серед православних і греко-католиків. Заходив був і до протестантів, але мені там радикально не сподобалося.
Так а все-таки, дайте відповідь, хто Вам особисто, як людині, а не пастирю, ближче, РУНВіра, УПЦ МП чи єговісти?

С.М.: Якщо Ви мені не дали вибору, а поставили тільки три течії, то звичайно, що УПЦ МП. В тій церкві є правдиві Святі Тайни, тому що там правдиве священство. Але настільки зибити голову Дажбогом, що для цього потрібно мати не мозок, а не знаю що? Хтось би сказав що це одна "фігня", або просто бажання показатись оригінальним. Адже історичність Христа зараз ніхто не заперечує. Навіть є поважні статті про Туринську плащаницю. А що, рунвіра дала Вам відповіді на всі питання теперішнього і майбутнього життя? Дивно мені це читати. Як Ви знайшли мою адресу? Вл.Степан

Я: Дякую за відвертість. Вам ФСБшна придворна Путінська церква ближче за українців...
Я знав, що ви всі, християни "братья во Хрістє", але не думав, що настільки. Дійсно, Ісус ваш і Ваша жидівська Біблія так на вас дурно впливає. Космополіти і є космополіти...
А коли немає аргументів, то залишаються лише: "це одна "фігня", або просто бажання показатись оригінальним", "для цього потрібно мати не мозок, а не знаю що"...
Ви хоч знаєте, що 70% людства мають "не мозок, а не знаю що"? Може тому, що вони ще не "увєровалі" у вашу жидівську каламуть, яка призначена гоям?
Нема більше про що говорити...

С.М.: Я бачу, Ви образилися за відвертість. Але також подумав,що Ви може й є цей агент ФСБшної церкви, який хоче більше вивідати, як відносяться до неї. Так що це може бути палка в два кінці. Кожний має право вибору, але мусить включати цей дар розуму, який йому Бог дає при виборі правди. Бо інакше все життя буде змарноване. Розум завжди хоче пізнати правду, а воля завжди є направлена на те, щоб шукати добро. Якщо в першому або другому випадку є помилки, то вся праця нас-марку. Тому дорогий співбрате включай оці важелі своїх духовних дарів, бо інакше за це колись спитають. Ви не відповіли, як Ви знайшли мою адресу. Хай Бог просвітить Вас.

Я: - Ви не уявляєте, як я Вам за відвертість вдячний. А ось далі — то було трохи хамство...
- Я агент не лише ФСБ, а й ЦРУ, Моссаду і Абверу. Вашу адресу мені надало саме ФСБ, щоб я вивідав у Вас дещо :)
- Коли спитають - буду відповідати.
Хай допоможе Вам Дажбог стати українцем!

С.М.: Мені здається, що наш діалог нічого не дасть. Ви не відкриті і не відповідаєте відверто на мої питання. Чи можна висвітлити нашу розмову на нашому сайті? Хай Бог просвітить Вас.

Я: Мені нема чого особливо приховувати, але Ви звинувачуєте мою конфесію у речах, які не можете довести (це називається по-простому, плітки розповсюджуєте), до того ж вдаєтеся до образ. Я ж не на допиті, чи не так?
Але коли Вам так важливо, де я взяв адресу Вашої скриньки, то скажу, що не пам'ятаю. Скоріше всього, мені прийшла якась розсилка, де була й Ваша адреса.
Оприлюднюйте, якщо повністю і без перекручень.

Плекання нижчої вартости

Пару днів тому замилувався в маршрутці, як молода мама розмовляла зі своєю донечкою вишуканою українською мовою. Ось, мрію собі, так виховується нове покоління українців, котре писати, читати і думати буде українською.

Так я собі мріяв, доки не настала черга тій мамі з доцею виходити. І тут мама звернулася до водія з проханням зупинити… вже вишуканою московською.

І ось тут я вже міцно задумався: а чи усвідомлюють такі мами, що разом з українською мовою вони прищеплюють своїм дітям комплекс меншої вартости тієї мови – мови, яка призначена для «кухонного» вжитку і впівголоса?

Не треба бути пророком, аби стверджувати, що дівчинка, вирісши, буде соромитися цієї мови…

3 квітня в’язню Івану Дем’янюку виповнюється 91 рік

Дорогий пане Іване!

Наш великий український страднику!

Вітаємо Вас із 91-м днем народження.

Зичимо Вам якнайшвидше вийти на волю!

Хай навернеться Вам козацьке здоров’я. Живіть довго і, на зло нашим ворогам, бодай стільки, як останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський - до 113 років!

Із зболеним серцем сприймаємо кожну звістку про Ваші танталові муки у німецьких катівнях.

Ви вже стали символом нескореності українського духу. Міцно стискаємо кулаки у гніві проти міжнародного юдо-християнського колоніалізму, на совісті якого Ваші багатолітні поневіряння по тюрмах і морально-психологічний терор.

Знайте, що Ваші життя і боротьба не були даремними!

Ми з Вами.

Національні координатори
Всеукраїнського громадського об’єднання Рідновірів України (ВГО РУ)

Адреса для направлення вітальних листів:

John Demjanjuk
Justizvollzugsanstalt Munich
Stadelheimer Str. 12
81549 Munich
GERMANY