Гомосексуалізм, унісекс - слабкість? – Ні, політика!

Хто так ефективно просуває права сексменів (меншин) на свою популяризацію по всьому світу? Чому у будь-якої політичної опозиції успіхи набагато скромніші, ніж у сексуальної? Чому «об'єктивних» правозахисників зачіпає саме ця тема? Чому на перше місце ставиться сексуальна (моральна) толерантність, а не політична? Як впізнати лобістів сексменів у владних структурах? Останнє запитання не риторичне, бо виходить від виборця.

Хто фінансує у нас гей-рухи-паради? Невже їх так багато, що вистачає «з миру по нитці» - «партійних» внесків? Чи все ж їх небагато, але вони казково багаті і мають владу? Як, взагалі, протягуються толерастні рішення (закони) в законодавчих органах - крізь рубежі з нормально орієнтованих (справжніх) чоловіків і жінок? Або... ?!

Ні, звичайно, можна би було залишити в спокої рожево-блакитних нетрадиціАналів, якби вони клУбилися по-тихому на конспіративних квартирах... Хоча, не в них навіть справа, а в неслабких таких транснаціональних силах, що планомірно витягують цих «Чужих» для нашої культури сексмутантів з підвалів - в цоколі відкритих респектабельних клубів, в рекламну продукцію, часописи, газети та, воістину, «блакитні телевисери» - на огляд і нібито, для «вільного» вибору власних уподобань нашими дітьми, які ще тільки но визначаються на життєвому шляху.

Так, чим же цікава «міфологічним» силам банальна моральна розбещеність? Скоріше їх приваблює змінений психічний стан, у якому перебуває жертва власної вседозволености.

Соціопсихологи сказали би, що психіка «чоловіки»-гомосексуаліста подібна на жіночу. Ну, щонайменше, такий «чоловік» грає роль «слабкої половинки». Не заперечуючи очевидну еволюційну необхідність наявности жіночої психіки, виробленої природою для виживання людського роду, можна з побоюванням констатувати, що деякі її порівняльні особливості, як наприклад, підвищена чутливість і емоційна нестабільність, - є головними відмінними якостями масової та індивідуальної психіки, що мають різні ступені схильности до зовнішнього управління.

Тобто, любителів «покапризувати й поістерити», у тому числі «ніби мужиків», відрізняє підвищена схильність до навіюваности (масова психіка). І закономірно, що для абстрактної влади краще імпульсивні жінки (у більшій масі). І яка спокуса, додати до свого електорату більше вже «НепокоБелиму» частину від колишніх непокірних хлопів!

Просування світовими лобістами такої політики заходить вже так далеко, що пропонуються і впроваджуються процедури юридичної нейтралізації гендерної ідентифікації (наприклад, у США), коли в офіційних документах (метриках) не вказується звична статева приналежність «батька» й «матери», а підмінюється на нейтральне формулювання - «родич».

Але не тільки підсаджування на «голку» гомосексуалізму виконує це завдання. Іншим ефективним фронтом на війні «перевтілення» служить ідеологія унісексу - рівноправности статей, «безоглядна» у своєму пориві на здоровий глузд. Її «патогенність» полягає у спрямованій корекції чоловічого типу психіки до жіночого стану. А крен у бік мужности жінок у такому випадку можна розглядати як небажаний побічний ефект дослідного результату.

Політика унісексу схиляє чоловіків до прояву жіночої психіки, а значить, - психотипу натовпу, нейтралізуючи індивідуальну розсудливість і розкриваючи свідомість для зовнішньої маніпуляції - керування і контролю за індивідуальними й масовими діями, а також нейтралізуючи потенційних революціонерів і політиків, якими у своїй більшості є чоловіки (з відповідною психікою).

Християнська релігія, підсилює цей ефект, нав'язуючи за допомогою психологічних установок - «жіночі» стереотипи мислення й поведінки (безмірне упокорення).

Нехай не ображаються жінки - терміни «жіноча» та «чоловіча» психіки тут використовуються умовно, визначаючи свою прив’язку до статі в типових випадках, і все частіше демонструючи свою здатність плавно перетікати одна в іншу, не змінюючи статеву приналежність.

Так ось психічна (а то й фізична) «жіночність» європейських чоловіків, удвічі (коли вважати, що жінок і чоловіків у суспільстві порівну), кількісно збільшує охоплення керованого аполітичного населення. І суспільство отримує подружні осередки, що складаються з чоловіків і дружин, за природою - чоловіків і жінок, а за психікою - подруг. Або одностатеві шлюби чоловіків-подруг. А в результаті, відкидається умова конструктивности розвитку суспільства за принципом діялектики: теза-чоловік + антитеза-жінка = синтезу (істині). Безумовно, що таким суспільством простіше керувати ззовні.

Також важливе значення має ще й закономірний фактор необхідности захисту сексменів від традиційної, нормальної більшости, яку може забезпечити лише офіційна влада, формуючи у неформалів залежність від себе, і, відповідно, - набираючи додатковий електоральний ресурс.

Тому залишається загадкою і/або справою особистого смаку - вважати, що ж більш превалює у законодавчій і виконавчій владі світу, що глобально просуває інтереси сексменшин: власні збочені пристрасті чи «всезагальні» політичні інтереси?

Навіть страшно припускати, що думають про все це наші діти!

Станіслав МИХАЙЛЮК

Як іспанці підкорили ацтеків та інків

«Через кілька років Іспанія, що фінансувала чотири експедиції Колумба, без особливих зусиль підпорядкувала своїй владі цивілізовані країни Америки. … Невеликий загін Ернана Кортеса, що захопив у 1519 році імперію ацтеків, мав всього 13 гармат. Це правда, наявність у іспанців вогнепальної зброї, сталевих лат і коней забезпечило їм перевагу над ацтеками. Одна з найрозвиненіших цивілізацій Америки перебувала в царині озброєння на рівні Єгипту часів Стародавнього царства, коли не був винайдений порох, не вміли робити вироби зі сталі і навіть не з'явилися кінні армії гіксосів.

І в той же час вирішальну роль у перемозі Кортеса зіграв забобонний страх перед прибульцями з-за океану, який паралізував ацтеків. Подібний вплив мали забобони на інків, яких через 12 років підкорив неписьменний авантюрист Франсіско Пісарро з загоном у 200 чоловік. Багатства, захоплені іспанцями в імперіях ацтеків та інків, перевершували найсміливіші фантазії про скарби Індії й Китаю. Вражаючі перемоги невеликих іспанських загонів, які потім їм ніколи не вдавалося повторити в своєму просуванні Америкою, показали, що цивілізовані народи виявилися набагато більш уразливішими, ніж мисливські племена. На відміну від останніх, ацтеки й інки були заручниками добре організованої суспільної системи. Вони сліпо повірили забобонам, що поширювалися жерцями, і підкорилися своїм переляканим володарям. Нецивілізовані ж племена індіянців завдавали прибульцям довгий і впертий опір».

З книги Ю. Ємельянова, «Народження і загибель цивілізацій»

Більшість із нас вірять, що цивілізованість – це завжди добре, а ось варварство – це погано. Проте означені два епізоди з часів завоювання Америки сіють великі сумніви у правильности такого твердження :)

Я про те, що багато хто переконаний, ніби майбутня війна – це війна високотехнологічна, війна дронів і високоточної зброї, а традиційна піхота ніби й не потрібна. Я би теж був дуже обережним з такими висновками. 

І ще один вислід із цього: наскільки важливе для війська, яке має перевагу у живій силі навіть у сотні-тисячі разів, психологічне налаштування. А з цим у нашому війську ой які великі проблеми…

Сім відмінностей чоловіків від жінок

Відмінності між чоловіками й жінками фундаментальні. Статеві особливості є на рівні поведінкових реакцій, на фізіологічному й навіть нейронному рівнях.

Мозок

Данський учений Берт Пакенберґ з'ясував, що в чоловічому мозку клітин більше на чотири мільйони, але за тестами жінки показують результати на 3% кращі, ніж чоловіки. Виявляється, виною цьому є так зване мозолисте тіло, яке служить своєрідним «кабелем» між правою і лівою півкулями мозку. У жінок це тіло товще, ніж у чоловіків, а з'єднань в ньому на 30% більше.

Мозок чоловіків спеціалізований і розділений на певні відділи. Через меншу кількість з'єднань між півкулями, чоловік може якісно робити тільки одну справу, повністю зосередившись на ній. Нагадаємо: він воїн і мисливець. Він переслідує дичину або бореться. Жінка вдома може займатися безліччю справ, наприклад, готувати, глядіти за дітьми, доглядати за родичами і в'язати.

Через додаткові зв'язки в мозку дівчата дійсно можуть вести автомобіль і одночасно розмовляти, в той час як більшість чоловіків, зосередившись на водінні, зроблять радіо тихіше і попросять пасажирів помовчати. І краще їм наразі не суперечити.

Коли чоловік читає, він майже нічого не чує. А якщо ви заговорите з ним, коли він голиться, ймовірність того, що він поріжеться, різко зросте.

Навіть сплять чоловіки й жінки по-різному: у чоловіків електрична активність мозку уві сні падає на 70% (він мисливець і, прийшовши додому, повинен як слід відпочити), а у жінок - тільки на 10%, тому що вона весь час «стереже» будинок і дітей.

Мова

В чоловіків у лівій півкулі є центр, що відповідає за мову, і коли чоловік отримує травму цієї півкулі, він позбавляється мови і перестає «бачити» креслення в тривимірному просторі. У жінок за мову відповідають два центри: більший - у лівій півкулі, трохи менший - у правій. Щоб заніміти, їй потрібно отримати серйозну травму обох півкуль мозку. Травмована ліва півкуля не завадить середньостатистичній жінці читати креслення. Щоправда, і бачать їх вони по-іншому: пласкими.

Мова чоловіків відрізняється великою кількістю термінів і багатим запасом слів, у той час як жінки в мові спираються на інтонації та емоції. Налагодження відносин розмовою - чисто жіноча прерогатива, саме тому з них виходять чудові адвокати, викладачі та вихователі. Жінка без зусиль вимовляє до 8000 слів у день, використовує до 3000 звуків і до 10 000 невербальних сигналів. Чоловік вимовляє в день до 4000 слів, видає до 2000 звуків і робить до 3000 жестів. Жінка розмовляє зі співрозмовником. Чоловік найчастіше - з самим собою. І в цей час він мовчить.

Орієнтація в просторі

Слабка сторона більшости жінок - орієнтація в просторі. Тести вчених Азії з використанням лабіринтів показали, що у чоловіків - 92% успішних рішень, а у жінок - тільки 8%! Припаркувати автівку паралельно і близько до тротуару може 82% чоловіків, у тому числі 71% - з першої спроби. У жінок результат плачевний. Тільки 22% можуть це зробити, та й то дві третини з них зроблять це не з першої спроби.

Серйозні проблеми у жінок і з географічними картами. У 1998 році англійці заради експерименту випустили карту Англії з двома листами. На одному була стандартна карта, на другому - перевернуте зображення. Карту купили 15000 жінок, яким сподобалося, що не треба перевертати карту в голові, подорожуючи на південь. Між іншим, існують жінки, у яких відсутня одна з Х-хромосом. Вони взагалі не здатні водити автівку, тому в них проблеми з просторовою орієнтацією.

Зір

На сітківці людського ока розміщуються майже сім мільйонів рецепторів-«колб», які відповідають за сприйняття кольору. За їхню дію відповідає Х-хромосома. У жінок їх дві, і палітра кольорів, яку вони сприймають, ширша.

У розмові вони оперують відтінками: «колір морської хвилі», «пісочний», «світло-кавовий». Чоловіки кажуть про фундаментальні кольори: червоний, білий, синій. Щоправда, це не пояснює, чому так мало жінок-геніяльних малярів. У жінок розвинений периферійний зір. У деяких з них він досягає 180º, і саме тому жінки при водінні авто рідко пропускають бічні удари і можуть, не повертаючи голови, відслідковувати суперницю або стежити за дитиною.

Мозок чоловіка забезпечує тунельний зір, він «веде» ціль, бачить тільки те, що знаходиться перед ним, і не відволікається на дрібниці. Саме через вузьке поле зору чоловіки часто стають жертвою ДТП, а вдома не можуть знайти масло в холодильнику. Зате вони краще бачать вночі і точніше визначають відстань до предметів.

Слух

Жінки краще розрізняють високочастотні звуки. Тижнева дівчинка вже може виділити звук материнського голосу і чує, коли плаче інше немовля. Хлопчикам таке й не потрібно. Жінки краще за чоловіків розпізнають зміни тону, і тому прекрасно знають, коли чоловіки брешуть. Чоловіки ж спеціалізуються на звуках дикої природи (вміння це не так уже й необхідне в місті) і прекрасно «чують» напрям. Якщо першою нявкання кошеняти почує жінка, то саме чоловік покаже, де його шукати.

Дотик

Шкіра жінки в 10 разів чутливіша за шкіру чоловіки. Дослідження англійських учених показали, що навіть найчутливіший у цьому сенсі чоловік не дотягує до найнечутливішої жінки. Зате чоловіча шкіра товща за жіночу, і тому в чоловіків менше зморшок. На спині дорослого чоловіка шкіра вчетверо товща, ніж на животі. А коли чоловік зайнятий справою, то чутливість шкіри падає ще більше, і він майже не відчуває болю.

Смак і нюх

Чоловіки краще відчувають гірке й солоне. Саме з цим пов'язують те, що вони люблять пиво. Жінки, як збирачки фруктів, більш тонко відчувають солодощі. Це пояснює той факт, що більшість шоколадоманів - жінки.

В царині нюху жінкам немає рівних. Ніс жінки може вловити не лише запах гару, що загрожує дому, але й запах феромонів, чого свідомо зробити не можна. Більш того, мозок жінки здатний «прочитати» запах чоловіка й розшифрувати його, визначивши, наскільки у того міцний імунітет. Вчені вважають, що жінці в більшости випадків досить для цього не більше трьох секунд.

Якщо імунна система самої жінки виявиться слабшою, вона визначить чоловіка сексуально привабливим.

(з мережі)

Коли ваша дружина йде до психолога, а, особливо, психологині, варто дуже насторожитися

ПСИХОЛОГИ РУЙНУЮТЬ РОДИНУ

Останнім часом чоловіки спостерігають дивну тенденцію. Якщо жінка пішла до психолога, то за цим часто йде слідом розрив відносин або розлучення. Чому так відбувається, спробую пояснити.

Проблема в тому, що психологи бувають різні, хороші й погані. Нехай на всих психологів поширюються принципи Етичного кодексу психолога, але не всі психологи керуються в роботі інтересами клієнта. Іноді психологу може бути вигідно, аби жінка розлучилася.

В ході вирішення за допомогою психолога ваших сімейних проблем, вас повинні насторожити такі дії психолога:

1. Психолог боїться, що проблема може вирішитися сама собою.
Жінка може помиритися з чоловіком і припинити ходити до психолога. Тому психолог вимагає передоплату за кілька консультацій вперед.

2. Психолог не вимагає присутности чоловіка на терапії.
Вирішити проблему в стосунках можна, тільки якщо вислухати обидві сторони. Якщо чоловік прийде разом з дружиною і почне говорити, то виявиться, що жінка бреше або помиляється.

3. Психолог не враховує права чоловіка в родині.
Іноді психологи формально виконують процедуру, але не розуміють суть. Традиційно вважається, що психолог повинен створити для клієнта простір безумовного прийняття і безпеки. Деякі психологи виконують цю рекомендацію буквально, стаючи на бік жінки і захищаючи тільки її права без урахування прав чоловіка.

4. Психолог забороняє обговорювати проблему з іншими людьми.
Психолог намагається стати єдиним авторитетом для клієнтки і управляти її життям, щоб така клієнтка стала невичерпним джерелом доходу для психолога.

5. Психолог проводить "емоційне накачування".
Психолог обіцяє швидкий результат, багато хвалить, робить компліменти зовнішности та одягу, надмірно жартує, ображає чоловіка.

6. Психолог ставить клієнтку в позицію дитини.
Психолог дорікає клієнта за допущені помилки, за відсутність досвіду і знань. Часто соромить за слабкість або дурість.

7. Психолог затягує терапію.
Психолог провокує відхід від теми і нав'язує методи, користь яких не пояснює. Замість вирішення конкретних проблем у сім'ї, психолог відводитье терапію у вирішення проблем з дитинства, ніяк не пов'язаних з чоловіком.

8. Психолог маніпулює клієнткою через дитину.
Жінки дуже вимогливі до себе в питаннях виховання дітей. Кожна мати вважає себе поганою матір'ю. Психолог перемикається на вирішення проблем жінки-матері, але не вирішує проблеми жінки-дружини.
Часто буває, що проблеми в стосунках подружжя виникають через дітей, коли мати і батько не можуть прийти до єдиної думки про виховання дитини. Коли психолог схвалює метод виховання матері, такий психолог значно підвищує свою значимість в очах жінки, якщо для неї дитина важливіша за чоловіка і його батьківські права.

9. Психолог нав'язує фемінізм.
Психолог не намагається зберегти сім'ю, а відразу і багато говорить про свободу і незалежність жінок, про рівноправ'я статей і про згубний вплив сім'ї на жінку.

10. Психолог нав'язує ведичні вірування.
Психолог багато говорить про божественність жінки, про жіночу енергію, про розвиток жіночности, про необхідність знайти "справжнього" чоловіка і про неприпустимість пов'язувати своє життя з "невдахами", про "обов'язки" чоловіки зробити жінку щасливою, про "гідність" жінки і про "сьогоденне" жіноче щастя.

Коли жінка заміжня, вона постійно перебуває під впливом чоловіка, який може перешкодити зловмисному психолога. Коли жінка ж розлучена, самотня і з дитиною, то для неї буде більша ймовірність звернутися за допомогою до психолога знову, ніж для жінки, яка живе з нелюбим чоловіком.

ДІТИ

Особливо аморальним вважаю схвалення психологами розлучення, коли в сім'ї є неповнолітні діти. Якщо у звичайній ситуації діти вважаються найвищою цінністю жінки, то в питанні про те, чи зберігати сім'ю чи розлучатися, психологи найвищою цінністю бачать особисте щастя жінки. Психологи радять "Якщо ти не відчуваєш себе щасливою з цим чоловіком, розлучайся і шукай того, з ким ти будеш щаслива". Інтереси дітей при цьому до уваги не беруться.

Можна заперечити, що:
- жінка, народивши дитину, взяла на себе відповідальність за неї, за її щастя, здоров'я і благополуччя;
- дитині для нормального розвитку потрібні тато і мама, як зразок стосунків чоловіка й жінки;
- хлопчикам потрібна батьківська любов і потрібен зразок поведінки чоловіка, чоловіка матери і батька.

Але на це психологи зазвичай відповідають: "Нехай краще дитина живе з люблячою мамою, ніж бачить ворожнечу між батьками". При цьому про "ворожнечі" психолог знає тільки зі слів клієнтки, а думка чоловіка і батька дитини психолога не цікавить.

По-моєму, так може відповісти тільки психолог, який:
- Не розуміє важливість участи чоловіка в розвитку дитини.
- Помиляється, що жінка одна здатна виростити психічно здорового і соціяльно адаптовану людину.
- Помиляється, що жінка одна здатна виростити щасливого чоловіка або щасливу жінку.
- Не опрацювала свої травми, які виникли після розлучення її батьків або розлучення з чоловіком.

- Має корисливі цілі.

Переконуючи жінку розлучитися, психолог малює в уяві жінки картину, де вона зовсім скоро кидає свого нинішнього чоловіка-деспота і знаходить нового чоловіка, який буде багатий, буде любити її і, головне, буде любити її дитину, як свою власну. У хід йдуть стереотипи "Справжній чоловік візьме на себе відповідальність за дитину коханої жінки", "Якщо полюбить жінку, то полюбить і дитину", "Батько не той, хто народив, а той, хто виховав" і тому подібні.

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ

Як ще психологи допомагають жінкам зненавидіти своїх чоловіків?

- Психологи багато говорять про чоловіче насильство над жінками в родині, на роботі і в суспільному житті. Жіночого насильства над чоловіками для психологів ніби не існує.

- Коли психологи говорять про жінку, то говорять про особисту гідність, про високу самооцінку, про особисті межі і про жіночу божественність. Коли психологи говорять про чоловіків, говорять про обов'язок чоловіка створити для жінки комфортні умови і зробити жінку щасливою.

- Коли психологи говорять про жінок, вони говорять про властиву жінці емоційність і про необхідність не стримувати свої почуття. Коли ж психологи говорять про чоловіків, то говорять про чоловічої агресії, про чоловічу диктатуру і про чоловіче насильство, а також про трикутнику Карпмана, в якому дружина - неодмінно Жертва, а чоловік - Деспот, тому що претендує на роль глави сім'ї і вимагає від жінки підпорядкування.

- На думку психологів, жінці потрібно багато уваги, турботи, ніжности, дотиків і прояви любові. Якщо чоловік скаржиться на брак жіночої уваги і байдужість до його життя, то психологи класифікують такі прояви, як нарцисизм. Якщо чоловік просить ласки, значить у чоловіка невроз від недоотриманої від мами любови в дитинстві. А якщо чоловік не дай бог зажадає сексу від дружини, значить це грубе порушення прав жінки і сексуальне насильство в сім'ї.

Психологи в свідомости клієнток малюють образ жінки, як маленької дівчинки, якій можна все, про яку всі повинні дбати і яка нікому нічого не винна. І образ чоловіка, який повинен робити для жінки все, жертвувати заради жінки своїм життям і при цьому мовчати.

Психологи пропагують сексизм і подвійні стандарти, роблячи розрахунок тільки на жіночу аудиторію.

ПОЯСНЕННЯ МОТИВІВ

Чи є пояснення поведінки психологів, які схиляють клієнток-жінок до розлучення? Звичайно ж є!

Перша причина - ідейна. Більшість психологів - самі жінки. Якщо жінка-психолог живе з чоловіком-тираном, вона пропагує те, про що мріє, але не може зробити сама.

Відомі численні випадки, коли жінка-психолог живе на повному грошовому забезпеченні чоловіка і в ролі дружини змушена йому підкорятися, але в ролі психолога вчить жінок бути незалежними, боротися за повагу до своїх меж і підвищувати свою самооцінку. Така жінка-психолог бореться за звільнення жінок від домашнього гніту деспотичних чоловіків, тому що не може звільнитися сама.

Або якщо жінка-психолог розлучена і самотня, то свій спосіб життя і свій світогляд вона нав'язує своїм клієнткам.

Друга причина - фінансова. Робота психолога ускладнена тим, що клієнти не поспішають йти до психологів, через що психологи змушені піднімати вартість своїх послуг або використовувати маніпуляції для того, щоб клієнт купив більше сесій. Не завжди просто вибирати між грішми й моральністю.

Також нерідко погіршує становище клієнта психолог, який є адептом однієї з популярних нині релігій, що пропагують позитивізм, служіння Всесвіту та іншу езотерику. Такі психологи нав'язують переконання, що все відбувається людині на благо, а тому можна розслабитися і йти за своїм бажанням. Якщо клієнтка потім розлучиться з чоловіком і пошкодує про скоєне, то психолог поверне жінку в реальність, пояснивши їй, що це був її особистий вибір, за який вона повинна взяти відповідальність.

Коротше, жінки, будьте обережні, коли довіряєте своє життя в руки психологів. Намагайтеся думати своєю головою. І пам'ятайте, що найкращий психолог для гарної і розумної дружини - це її чоловік.

Андрій ГРОМОВ