Повстання бляхaрів

Можете мене закидати шапками, але мене зовсім не проймають скигління євробляхарів, що у них, мовляв, мало грошей і тому вони хочуть мати автівку задешево.

Коли у вас мало грошей, то їдьте трамваєм чи маршруткою. Я, наприклад, так і роблю. Навіть таксі через день вам обійдеться дешевше, ніж власна автівка! Бо 70-80-ти відсоткам власників чортопхайок вона у збиток і без неї можна легко обійтися. Але ж ні! Бо мати автівку - це у нас питання статусу! Бо кум скаже, що ти злидень, адже коханку у ліс не можеш звозити! Як не крути, а авто у переважній більшості випадків далеко не необхідність - а таки розкіш. А за розкіш треба платити суспільству.

Я би зробив автівки ще дорожчими!

Тоді би може менше їх було. І менше би було заторів і тягучок. Я, наприклад, вчора автобусом з центру на район добирався 2,5 години! І це дякуючи виключно тягучкам!
І не стояли би ваші чортопхайки на тротуарах у кілька рядів та ще й на газонах, так що пройти з дитячим візком неможливо!
І ліс не був би таким засраним на кілометр від дороги з обох боків! І береги водойм!
І дихати було би набагато легше в мегаполісі!
І не стояли би в дворах роками кинуті, нікому не потрібні авто!
А ще нагадайте мені, скільки вас, автовласників, гине на дорогах? І дітей ваших. І абсолютно невинних пішоходів. Далеко не кожна війна може зрівнятися з такими жертвами!
Я вже мовчу, що ходити пішки чи на велосипеді значно корисніше (для вашого ж здоров'я!), ніж возити свою товсту дупу з пузом у чортопхайці.

Тому, бляхарі, можете мене звинуватити у підіграванні владі, можете обізвати порохоботом, але я дуже закликаю поліцію цих жлобів-перекривачів доріг жорстко розігнати. Щоб більше не хотілося ґвалтом підлаштовувати країну під свої шкурні інтереси...

Як не впасти в прірву або Як будувати націю

Ходіння в горах по засніженому гребеню – зайняття доволі небезпечне. Там важливо триматися подалі від краю, бо там точно є карнизи і наддуви і той край запросто може обвалитися.

Однак гребені бувають доволі гострі, як, наприклад, на Кавказі, там край з обох боків і тому там просто необхідно ходити лише у зв’язці, тобто зв'язаним мотузкою, бо звалитися туди чи сюди не є чимось складним. 

Техніка проходження крутого гребеня така. Другий у зв’язці дуже уважно слідкує за першим і коли той раптом зривається в один бік, то другий має автоматично, без обдумування падати в протилежний бік. Бо коли проґавив, то перший неодмінно зісмикне і другого і вони обидва весело покотяться у прірву. 

Однак коли реакція була правильною, то вони обидва зависають на одній мотузці, але з різних боків гребеня, вони закріплюються на схилі і потім їх або витягують інші альпіністи, або коли вони самі, то почергово і обережно вилазять самі на гребінь.

Про що це я?

Побудова нації і держави – це теж таке собі ходіння по гребеню. 

Утриматися на гребені доволі важке завдання, значно легше звалитися праворуч чи ліворуч. Що люди недалекі, які не знають мистецтва побудови держави, успішно і роблять.

Звалитися ліворуч – значить розвалити державу, ту що є, „всі політики – козли”, „всих геть!”, прийти до повної анархії, а, можливо, і до війни всих проти всих.

Звалити праворуч – значить триматися руками й ногами за недолугого главу держави, котрий погруз в корупції, кумівстві, тримає на високих посадах мародерів і відвертих ворогів, робить лише косметичні реформи, а саму державу методично занурює в смердюче болото, з якого її громадяни невдовзі розбіжаться по всьому світові. Або вибухне бунт, дикий, стихійний і нещадний. Далі зі сходу прийде „спаситель” і візьме рештки голими руками… 

А пройти по гребеню і є побудувати державу. Тобто обережно і планово ліквідувавши цю недолугу державку, цей уламок СССР, на її місце тут же вмонтувати іншу державу – модерну і дійсно українську. Це і буде справді українська революція, а не те, що було на обох останніх „майданах”.

На цьому шляху національного будівництва я іду другим у зв’язці і уважно слідкую за першим. Коли того першого заносить праворуч чи ліворуч і він зривається, я негайно зриваюся в інший бік і таким чином ми обидва наразі залишаємося на гребені. 

І в цьому я бачу свою місію.

П.Н. Коли хто хоче познайомитися з думками, як же збудувати таку державу, читайте тут, тут, а ще краще переглянути цей блог.

Коли господаря нема

Це картина зняти зараз в столиці України, в її центрі - Майдані Незалежности. Поряд з центральним входом в Головпоштамт.

А це нині така краса за 30 метрів від Мемуріалу жертвам голодоморів. Це на валу, куди можна відкрито заїхати своєю чортопхайкою, привезти їдло і смачно напаскудити після споживання того їдла. Звичайно, коли людина бидло, то вона насвинячить де завгодно. Але чому би владі не перекрити/перегородити/перекопати туди заїзд - все ж менше будуть свинячити? Та й прибирати періодично не завадило би...

Так буває, коли нема господаря ні в державі, ні в її столиці. Тобто номінальні господарі ніби є - але вони переймаються переважно своїми приватними "дєлішкамі", а посади - то так, для сприяння "дєлішкам".

Бо коли би був господар, то він би викликав прямого відповідального чиновника і дав йому під зад швидко.

Це "демократія" називається...

Про велосипед

Багато українців хочуть заснувати якусь ліберально-анархічну "державу", де самій державі практично нічого не залишається. Вони вважають, що класична держава себе вичерпала і місія України вигадати щось нове і прогресивне...

Я дуже обурююся, коли якісь креативні потуги українців обрубують словами "Не вигадуйте велосипед!". Бо той самий велосипед у світі постійно "вигадують" і вдосконалюють - то тандем, то гірський, то для триалу, то ще якийсь...

Але, панове, велосипед з квадратними колесами не поїде. Хіба на стінку повісити і любуватися "винаходом"...

Про нашу дурість

Знаєте, у чому слабкість москалів?

Вони дурні, але про це знають - і тому безумовно вірять "умному" хану-царю-гєнсєку-прєзідєнту.

А знаєте, у чому слабкість українців?

Вони не надто розумніші за москалів, але думають, що надто - і тому жодного авторитета, крім себе, "геніального" нізащо не визнають.

А це дурість в квадраті...

Я з жахом спостерігаю...

...передвиборну конкуренцію ( а часом і відверту гризню!) між "Свободою" і "Правим сектором".

Це замість того, щоб домовитися між собою заради майбутнього України...

"Свобода" має парламентський досвід, вони більш помірковані і там вони би принесли більше користи.

Натомість ПС більш радикальний, живіший, рішучіший і він більш органічний на війні та на вуличних акціях. Але, будьмо чесними, ПС візьме собі саме колишній "свободівський" електорат.

А чому би їм не знайти спільний знаменник, як свого часу ІРА та "Шін Фейн" в Ірландії, кожна з них роблячи свою роботу і разом Спільну Справу?

Українці, коли ми наберемося якогось розуму?.. Бо найсмішніше буде, коли жодна зі згаданих сил не набере 5%, що найреальніше... :(((