четвер, 26 лютого 2015 р.

Про піруети нашої валюти...

А що? Нормальний такий фокус зробили з курсом гривні! Валютні спекулянти накупилися долярів по 33, а тепер будуть продавати по 23.

Може, наступного разу сім разів подумають, перед тим як паніку роздмухувати...

Жарт!

Я до цієї влади давно не маю жодних ілюзій і це можна легко перевірити.

Але коли при цьому роздмухувати гривневу паніку чи закликати зривати мобілізацію, наприклад, - і вважати це верхом патріотизму... Як на мене, це просто пиляти сучок, на якому сидиш...


У цього падіння гривні я бачу три скл
адових: 


1. Друк гривні + недолуга політика уряду; 


2. Біржові спекулянти; 


3. Українські панікери, котрі тільки лише якесь політичне загострення, відразу все кидають і біжать знімати депозити і купувати доляри. І я це вже спостерігаю не одне десятиліття! Країна з такими громадянами не здатна бути на плаву. 


До речі, недолугу владу обирають ті ж самі "громадяни" і про цю халепу можна почитати тут...


Сьогодні почув історію, як кілька днів тому цукор був по 700 грн за мішок. Панікери набігли, вигнали ціну до 1100, скупили весь цукор..., а вчора цукру навезли, доляр "упав" і ціна знизилася знову до 700!

Найсмішніше, що панікери прибігли потім до продавців і почали вимагати у них "переплату" у 400 грн!


:))))
 

Хрестоматійний фрагмент зі статті Івана Франка «За межами можливого»

Пророк РУНВіри казав:

«Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді б прикрити свої змагання до панування одної нації над іншою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді б широкими, «вселюдськими» фразами  прикрити своє духовне відчудження від рідної нації. Може бути, що колись надійде пора консолідування якихось вільних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей. Але це може статі аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені й коли національні кривди та неволення відійдуть у сферу історичних споминів».

Цікаві факти про кремлівську еліту і "Гейропу"

Канал «ICTV» на тлі безконечних російських «мілітарі-серіалів» показав і щось варте уваги в програмі «Цивільна оборона». Йшлося про нинішній етап протистояння Кремля Заходу. У цьому дійсно є щось парадоксальне. На тлі шаленої антизахідної риторики керівний прошарок Росії вже давно емігрував на захід своїм потомством  (а отже й грошима). Обидві дочки Путіна живуть у Європі, востаннє їх бачили в Нідерландах. Там же діти Сєчина, три дочки віце-спікера Держдуми Железняка давно покинули Росію й живуть у Швейцарії й Англії  (що не заважає Железняку регулярно бризкати слиною на «клятий Захід»). Син уповноваженого з прав дитини РФ Астахова — на Заході. Син прем’єра Д.Медведєва збирається вчитися в Масачусетському університеті (США). Син полум’яної депутатки Держдуми Мізуліної, яка не втомлюється боротися проти «розтлінної Гейропи», працює в Бельгії, в самому серці цього «содому». Діти колишнього міністра освіти РФ Фурсенка живуть у США. Дочка міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова народилася в США (коли тато працював у представництві Росії), там вчилася й там залишилася. Дівчина ледве говорить російською (за непотрібністю, мабуть, з батьком спілкується англійською).

Якщо Захід такий поганий, то чому вони всі туди емігрують своїми сім’ями? Зате дітям простих росіян відкрита дорога зі зброєю до України, звідки вони повертаються в трунах, якщо взагалі хтось поклопочеться про їхні останки.

Така подвійна гра відбувається не вперше в російській історії. Досі переконані сталіністи дуже бентежаться, коли їх запитують, чому дочка Сталіна Світлана Аллілуєва втекла з країни робітників і селян. Микита Хрущов обіцяв американцям «закопати США» в змаганні соціально-економічних систем, а нині його син — громадянин США. На Заході живуть і внуки Юрія Андропова.

Ігор Лосєв, "День"

середу, 25 лютого 2015 р.

Руководство к действию на основании оценки военной, политической и экономической ситуации в Украине

1.
Не поддаваться на активно освещаемые в СМИ ожидания действий западных стран и их правительств. Огромное количество времени и энергии уходит на мониторинг того чего сказала Меркель или когда дадут оружие. Украинское правительство и МИД подыгрывают в этой игре и этим оправдывают своё бездействие. Внушите себе что никакой помощи нет и не будет. Рассчитывайте только и исключительно на свои силы. Это поможет сфокусироваться на главном. И тогда если помощь придёт - это будет приятным сюрпризом, а не долгими месяцами напрасных ожиданий и разочарования. Просто забудьте про Запад и перестаньте тратить время на пустое, активно обсуждая кто чего сказал и кто чего пообещал.

2.
Перестаньте также тратить свою энергию на то, что происходит в России. Вспомните тот пустой энтузиазм, с которым все наблюдали падение курса рубля и цен на нефть. В то же самое время Украина продолжала терять свои территории. Мордор нельзя переубедить. Им ничего нельзя доказать. Надежды на то, что там произойдёт Майдан или кремлёвский переворот - напрасны. Отслеживайте новости, но не истерите по каждому поводу. У них выстроена совершенная вертикаль власти и спецслужбы и войска будут продолжать выполнять приказы. А эти приказы направлены против вас и вашего выбора быть свободными людьми. Опять же - если там мнутри этого тёмного царства что-то изменится и они начнут отводить свои войска - пусть это лучше будет приятным сюрпризом, а не ожидаемым закономерным результатом.

3.
Никто за вас не сделает то, что должны вы сделать сами. Самым главным аргументом в данном конфликте является военная мощь. Политика - вторична. Необходимо повышать боеспособность любыми целями и средствами. Самым главным инструментом в этом является офицерский корпус и гражданские активисты. Не ждите от генералов, купивших свои должности, никакой поддержки, понимания или качеств лидера. Берите инициативу в свои руки. Развивайте инициативу у своих подчинённых. Нарезайте задачу в виде конечной цели, а способы и средства для достижения её предлагайте выбирать своим подчинённым. И так на каждом уровне, до сержантского состава. Люди с достаточно развитыми умственными способностями имеются в наличии, много офицеров на сержантских и солдатских должностях. Не тратьте время понапрасну, постоянно тренируйтесь физически, в огневой подготовке и тактически, создавая некие условные ситуации и отрабатывая методы их решения. Такая интеллектуальная подготовка в классе или блиндаже - сохранит больше жизней, чем ничегонеделание в ожидании действий противника.

4.
По уставу ВСУ вы имеете право не выполнять преступный приказ. Приказ, в котором вам запрещают стрелять в ответ и из-за этого гибнут ваши товарищи - является преступным. Руководствуйтесь только одним правилом: "здравый смысл". Если вы можете накрыть колону противника на марше - уничтожайте. Потому что потом они развернутся, рассредоточатся и будет намного сложнее их поразить. И они начнут убивать самое ценное что есть у украинской нации - солдат, защищающих государственность страны, детей, женщин и стариков. Поэтому молча бездействовать глядя на то, как противник против вас же и разворачивается, исходя из того что якобы есть приказ об очередном "перемирии" - есть преступнaя глупость, жертвой которой станут не толстые люди, разъезжающие по Киеву в лимузинах - а прежде всего вы сами. Включайте инстинкт самосохранения и здравый смысл. Обязательно составьте протокол почему принято такое решение, завизированный несколькими свидетелями. Такая простая бумажка потом значительно поможет бороться против идиотов из военной прокуратуры.
Самая эффективная и страшная для противника оборона - это не позиционная война, а активная оборона. С проникновением малых групп за линию фронта. Спорадические, непредсказуемые локальные удары и контрудары с целью измотать и деморализовать противника. Вам не нужны решения из Киева для того, чтобы на локальном уровне организовать такие действия. Если вас хотят сгноить за проявленную инициативу и больше не к кому обратиться за помощью - обращайтесь лично ко мне. Я их за вас всех на уши поставлю, подключу все ресурсы. В обиду героев не дадим. Но инициатива должна происходить от вас - именно вы находитесь на передовой и именно вы рискуете своей жизнью для всеобщего блага.

5.
Гражданские активисты на местах - вы не имеете никакого морального права разделять общественность на движения, не способствующие достижения общей цели! Не имеет значения как называется ваша ГО или политическое движение. Вы обязаны в данной ситуации объединить и организовать людей. Найти общий язык с руководством и личным составом правоохранительных органов. Сейчас не время наносить точечные удары или коммерцилизировать идеалы Революции Достоинства. Потому что получая деньги за вывод людей с плакатами на улицы (Одесса) или же воруя песок с целью продажи, от чего падают деревья и губится природа (Харьков) - вы помогаете Путину ставить эту страну на колени. И никакие флаги или шевроны не являются оправданием такой бесчестной деятельности. Если вы честные люди, желающие жить в современной цивилизованной стране - отложите свои различия в политических взглядах и объединитесь перед лицом смертельной опасности. Вы несёте ответственность за жизни людей, которых призываете к гражданским акциям. Посему отряды гражданской самообороны должны быть организованы и обучены. А если к этому добавить даже минимальное взаимодействие и кооперацию с правоохранительными органами - среда обитания вражеских провокаторов и агентов резко станет весьма для них недружественной и даже опасной. Какие-то проблемы с руководством МВД на местах, отсутствие с их стороны понимания ситуации, нежелание кооперировать и даже откровенный саботаж - обращайтесь лично ко мне. Я буду напрямую докладывать ситуацию руководству в Киев и меры будут приняты. Потому что таким "деятелям" наплевать не только на жизни граждан, которым они обязаны служить, но и также на жизни своих подчинённых.

В заключение ещё раз отмечу. Сейчас все усилия должны концентрироваться и логически замыкаться только на одно. Создание высокоэффективной украинской армии. Ожидание каких-то политических решений, прятание головы в песок, отвергание реальности просиживанием своей задницы в ресторанах - приведёт к тому, что "грады" будут рваться там, где вы сейчас сидите и читаете этот текст на экране. Ваш автомобиль отберут на нужды "ополчения", туда же пойдёт ваш телефон и компьютер, ваше жильё. И ваши действия будут диктоваться правилами, написанными Шариковыми из Мордора. Кого тогда вы будете винить? Тогда уже будет слишком поздно. Я знаю что в это верится с трудом - но победит только тот, кто исходит из худшего сценария развития событий и рассчитывает только на свои силы. Давайте начнём это делать не откладывая, не оглядываясь на Запад и не ожидая ветра перемен с Востока. И тогда всё, что придёт как дополнительная помощь в этой "не нажизнь а на смерть" ситуации - для таких сильных и умных людей как вы - будет не более чем приятным сюрпризом.

Rustam Tashbaev

Про ризики революції в Україні

Пам'ятаєте епізод із "Аватара", коли головний герой стрибнув зі скелі, щоб не бути спійманим хижою твариною? Це називається - співвідношення ризиків. Коли стрибнувши зі скелі є ризик розбитись, а залишившись на поверхні, є ризик бути розірваним твариною. І те і те ризиковане, то ж інтуїтивно людина обирає ту дію, яка на його думку несе менший ризик. Суспільство існує приблизно за тим самим правилом. Те, що революція під час війни небезпечна усвідомлюють всі, але зараз виник інший ризик - небезпека бездарності керівництва державою, що воює, яка також несе ризик втрати державності і активізації наступу ворожих військ. Суспільство дивиться на Порошенко і усвідомлює, що йому ще чотири роки на посаді бути, потім повертають голову на схід і розуміють, що чотирьох років у нас немає. З кожною його бездіяльністю і провалом, суспільство все більше оцінює ризик, для війни, від революції, як менший за ризик подальшого перебування ПОП на посаді.

Це загострює революційні настрої та активізує потенційні суспільні інституції, які здатні її зробити. Важко сказати, хто із них і в якій формі врешті це зробить, але настрої суспільства діють за економічним законом "попиту і пропозиції", як і 2013 року, суспільний попит на революцію врешті реалізувався пропозицією від найактивніших суспільних груп у вигляді Майдану. Але Майдан був хаотичним явищем. Сучасна революція вже буде явищем організованим. Той, хто перший проявить рішучість в її організації, скоріш за все вже врахує недоліки попередніх двох Майданів, то ж зазделегідь забезпечить кадровий склад, для вкрай швидкого взяття під контроль всіх державних інститутів за всією вертикаллю, від Кабміну до останнього села, в ліченні години. І звичайно контроль над вертикаллю армії.

Найбільшою складністю, в сучасних умовах, яка зараз грає на користь влади - є відсутність єдиної сили, яка би мала достатній рівень підтримки суспільства. Це створює ряд перепон: Роздрібленість потенційно опозиційних сил в умовах анархії, існування якої в Україні, вже складно заперечувати; Відповідно, із-за цієї роздрібленості, майже кожна така сила окремо, не має такого кадрового потенціалу, який потрібний для швидкого встановлення контролю над владою; Відсутність лідера, якого би однозначно прийняло все суспільство, що в умовах анархії створює ризик, коли за революції, з'являться інші бажаючи з Президентськими амбіціями, які зроблять спробу повалити вже нову владу, що додатково негативно розхитає човна, а отже, потенційна революційна сила має володіти планом дій на недопущення такого сценарію; У зв'язку із значними ресурсами, спроба проросійських сил, під виглядом національних, встановити контроль над владою руками тих же АТОшників, або Майданівців; Спроба пропорошенківських генералів повернути до влади його команду, що несе ризик виходу частини військових підрозділів із під контролю нової влади, або просто їх відмова підкорюватись. Всі ці ризики усвідомленні суспільством, і Порошенко має час лише до того моменту, коли ваги співвідношення ризиків не доведуть суспільству, що ризик бездарного управління державою, для них вищий ніж вищеописані ризики революції. Зараз ці ваги майже вийшли в режим - порівну. Додаткове масло у вогнище підлито неадекватною реакцією Порошенко у месиджах виправдання дій у Дебальцевому. Це стало певним дратівливим, для суспільства, фактором, коли люди бачать реальні жертви Дебальцевого, спілкуються з воїнами, які звідти вийшли, перебувають у стані емоційного сприйняття великої трагічності цієї події, ганьби, вкрай неприпустимого програшу, усвідомлюють, що 100% негативності цих наслідків - вина ГенШтабу і тут, в цьому стані їм кажуть, що це перемога. На місті Порошенко, я би ростріляв піарщика, який йому це придумав, бо цей піарщик зробив більше, для наближення революції, ніж навіть Муженко.

Також треба і усвідомлювати емоційний стан потенційних виконавців революції - АТОшників. Не дивлячись на те, що більшість дописувачів соцмереж живуть за правилами мирного життя, ті хто побував на війні, емоційно знаходяться в межах законів військового часу. В їх свідомості, пустити ворога в росход - це щось звичайне і єдино правильне. Вони не зрозуміють навіть ідеї - під час революції, при затриманні голови держави, посадити його в тюрму. То ж, коли революція відбудеться, наслідки, для Порошенко абсолютно передбачувані.

Виходів у Порошенко зараз два:

1. Негайно звільнити весь склад ГенШтабу, визнати трагічну поразку під Дебальцевим, і за пару тижнів прийняти серію важливих рішень, які доведуть суспільству, що він дійсно здатен керувати державою під час війни. Але ці рішення мають бути дійсно важливі, а не як звик Порошенко - прийняти непотрібне рішення і намагатись довести, що воно важливо. В сучасному суспільстві це вже не конає, а Порошенко досі намагається використовувати цей метод, чим додатково дратує.

2. Визначити особу, яка здатна керувати державою в умовах війни, такий собі аналог тимчасового військового диктатора (в принципі, таким стає Президент в правовому режимі військового часу), і піти у відставку. В цьому разі, будуть усунуті ризики революції, кандидатура буде обговорена, а не випадкова, як у випадку революції, плюс будуть застосовані гарантії тимчасовості цієї кандидатури виключно на період війни, на відміну від відсутності таких гарантій, у випадку революції. Благо і правовий механізм є - Призначити таку кандидатуру Головою ВР, який стане ВО Президента за відставки першого, і одразу ввівши військовий стан, за законом, автоматично стає повноправним керівником держави на весь час дії військового стану, по завершенні якого вже призначаються вибори Президента.

Якщо ж Порошенко не піде за жодним із цих сценаріїв, то нажаль, альтернативи революції не буде. У нього вже немає місяців, а залишились дні, максимум тижні.

Кирило Саргєєв, 21 лютого о 14:51 

четвер, 19 лютого 2015 р.

Я чудово розумію Пороха...


Не виключаю, що він не ворог нам і щиро хоче добра Україні...

Але я його шлях категорично не сприймаю!

Його шлях - це перетворення України на глухий закуток бабусі Європи - і не більше. Тієї Європи, яка вже й сама на ладан дихає! На бездумного виконувача всих забаганок цієї маразматичної бабуськи (як колись ми були тупими виконавцями забаганок Кремля). Я вже мовчу про те, що в цій війні він нас бачить у якости НАЖИВКИ, на яку Захід хоче зловити Путіна, затягнувши його якнайдалі у війну з нами.

Українці, ви згідні стати наживкою ціною великої ганьби, деморалізації війська і людських втрат?

Я ж бачу Україну не об'єктом світової політики, а суб'єктом! Майдан дав нам такий шанс, а такі слимаки безхребетні, як Порошенко і Яценюк його убивають!

Як після цього дивитися у вічі своїх дітей?

Тому: ПОРОХ МАЄ ПІТИ. Бажано добровільно і тихо.

Вчора наші покинули Дебальцеве...

Те, що покинули - то, звичайно, краще, ніж там сидіти і гинути без допомоги.

Але це не найкращий варіант, хоча Однотуровий це видає за якусь "перемогу". Чому не можна було атакувати Горлівку, Стаханов-Первомайськ і таким чином відтягти сили від Дебальцевого? Бо наша влада грається в перемир'я, в ПІДДАВКИ. 


Дебальцеве таки доведеться брати колись. І більшою кров'ю брати, бо доведеться атакувати! Чи може на Банковій вирішили, що назавжди віддали?


Вороги концентрують сили і беруть послідовно Аеропорт, Дебальцеве, а нашими наказано стояти як телята і "дєржться"...


Далі що, буде Щастя, Волноваха, Маріуполь? До речі, в Широкіному зараз те саме - наших б'ють з мінометів, а в нашої артилерії - "пєрєміріє"...

середу, 18 лютого 2015 р.

Отак і воюємо...

Ворог концентрує сили біля Донецького аеропорту. Команда згори - стояти як телята, "непіддаватисянапровокації" і упиратися лобами. Ворог додає сил, тисне, закидає "градами" і нарешті витісняє нас з аеропорту.

Ворог концентрує сили біля Дебальцевого. Команда згори - стояти як телята, "непіддаватисянапровокації" і упиратися лобами. Ворог додає сил, тисне, закидає "градами" і нарешті витісняє нас з Дебальцевого.

Далі ворог почергово концентрує сили біля Щастя, Авдіївки, Маріуполя... А там і Харків недалечко.

Ось і вся "стратегія" від нашого верховного барана...

У ній головне, щоб у нас було більше жертв, щоб наших "мордували", аби показати світу, що ми "ревно виконуємо", що ми старанні учні, а ось "Путін - ло-ло-ло-ло!".

І це глибоко християнське світовідчування, це пошук мучеництва і страждання. Це кайф від того, що ти відчуваєш себе жертвою. Людям з такою свідомістю значно комфортніше бути окупованим і потім скиглити та співати пісень про "волю", розмазуючи шмарклі по щоках.

І тому воно найбільше обурює нас, сповідників РУНВіри і взагалі рідновірів...

Петре Олексійовичу!

Ти добрий підприємець і непоганий дипломат. Але ну навіщо ти під час війни в головнокомандувачі подався?!

Піди мирно і добровільно, мовляв, звиняйте, не справився... Як це зробив свого часу Кравчук...
Будеш шанованою людиною. Я особисто обіцяю лише цукерки "Рошен" купувати. Не проти буду, коли й міністром іноземних справ будеш...

Але головне, що твої тельбухи потім не будуть собаки по Банковій тягати...

четвер, 5 лютого 2015 р.

Батальйонне братство 3 лютого у Яреми

Це перед тим, як ББ "штурмувало" Адміністрацію Президента, вони зайшли з поданням до генпрокурора. Послухайте "агентів ФСБ", як каже Наливайченко...


Щоправда, тут двоє чорноротих донецьких були зайві.