Чи не час трохи диверсифікувати?

 

В світлі останніх подій Дмитро Корчинський пропонує розвернутися від США до Китаю.

Мене теж така думка періодично турбує, однак я її до цього часу не оприлюднював. Ні, я давно говорив, що нам треба вести не виключно і тупо прозахідну, а більш збалансовану зовнішню політику і більше співпрацювати як з Китаєм, так і з "глобальним півднем".

Про радикальний розворот я говорити поки не наважуюсь, оскільки все ж сподіваюся, що те затемнення розуму, яке навіяли на Трампа ці всі такери карлсони разом з параноїками МАҐА, таки пройде. Бо в Штатах же достатньо як адекватних республіканців, так і "глибинна держава", яка зараз хоч і застигла у ступорі від витівок Доні, та все ж завжди мала потужний вплив на будь-якого президента.

Як би там не сталося, було би непогано Зе злітати в Пекін і про щось там пошептатися із Сі. Це точно нам не завадить, але справить ефект холодного душу на Трампа і скоріше приведе його до тями.

А коли не справить, то далі вже діяти за ситуацією. Можливо й спробувати зробити Пекін нашим партнером.

А чому ні?

ЯК КИТАЙ ВИРІШИТЬ АФГАНСЬКУ ПРОБЛЕМУ ЗА КІЛЬКА РОКІВ

 

На відміну від СРСР, що думав вирішити проблему військовим шляхом, і від США, які сподівалися побудувати в Афганістані західне управління, Китай вирішить проблему підкупом. Треба буде купити афганські родовища, і віддати частину доходів керівництву талібів. Крім того, Китай покриє камерами спостереження та дронами важливі дороги і селища уздовж них, і райони родовищ, і навчена поліція буде стежити за всими й кожним, як це вже робиться в Китаї, в Сіньцзяні. Таким чином, на зміну безлічі місцевих військових формувань прийде централізований тоталітаризм і включення в світову економіку на боці Китаю. Афганістан стане торговою артерією Китаю, а Талібан - прокитайской поліцією. Рівень життя в країні швидко підвищиться і маси будуть задоволені. Після війни прийде стабільність.

Через років 5 до цієї справи мало-помалу де-факто підключаться Узбекистан, Таджикистан і Киргизстан.

Численні (часом ворогуючі) терористичні організації (ІДІЛ, Аль-Каїда, Талібан) виникають там, де слабка влада. Є два способи вирішення проблеми - східний і західний. До східного вдався Путін в Чечні, віддавши країну на відкуп Кадирову, зміцнивши його владу і створивши матеріяльну зацікавленість. Китай вдався до іншого варіянту східного методу в Сіньцзяні. Нікому на відкуп нічого не віддавали, замість цього застосували повний тоталітаризм. У Сіньцзяні Китай розгорнув поліцейську систему, повністю поставивши населення під щосекундний поліцейський контроль. Обидва методи виявилися ефективними, вирішивши проблему для правителів. Зокрема, і в Чечні і Сіньцзяні терористична діяльність зійшла нанівець.

До західного методу вдалися США в Афганістані. Повний провал. Китай піде східним шляхом і вдасться до суміші московського і сіньцзянського варіянтів. Китай створить Талібану технічну можливість контролювати країну по орвеллівськи, як в Сіньцзяні. Тепер Китай побудує таку систему для талібів, і пустить через Афганістан свій великий шовковий шлях, чим надасть для лідерів талібів можливість збагачуватися. Тоді у талібів не буде бажання підтримувати всіляких злиднів з ІДІЛ. Поки Китай планував пакистанську гілку свого торгового поясу, тепер у нього з'являється можливість додати до неї і афганську.

Вадим Ольшевський