У неділю, 19 листопада, дякуючи СОУ та Євгену Лупакову, відвідали меморіял Героїв ІІ Зимового походу Армії УНР, яких червона чума розстріляла в містечку Базар (це нині Народицька громада Коростенського повіту) 102 роки тому. Моморіял нині виглядає гарно й монументально, що вельми втішає.
Почитав я імена-прізвища полеглих там Героїв і що ж я помітив? Там є прізвища Ананів, Баранів, Бідин, Горгіонів, Горків, Єрмаків, Кузьмин, Прохорів, Свиридів, Удалів, Фараонів, Харин, Шупин…
Але ви там жодним чином не знайдете прізвища на кшталт Ананьєв, Баранов, Бєдін, Горгіонов, Горьков, Єрмаков, Кузьмін, Прохоров, Свірідов, Удалов, Фараонов, Харін, Шупін та їм подібні.
Хоча в документах імперії вони були явно записані в останньому варіянті. І зовсім не важливо, ці вояки були московського походження чи імперія змосковщила питомо українські їхні прізвища. А все тому, що правильні українці знають: ВСІ адекватні народи (не лише московити!) у всі часи АДАПТУВАЛИ Й АДАПТУЮТЬ чужинецькі прізвища під закони свої мови, під легкість своєї вимови. Так роблять американці. Так роблять поляки. Так роблять навіть білоруси, зверніть увагу.
І лише запопадливі українці продовжують і далі з хохляцькою впертістю підлаштовуватися під закони чужинецької вимови, ламаючи при цьому свого язика. Це щоб же ніхто не образився, боронь Боже!
Коли чую по радіо прізвище нашого історика «Алфьоров», то серце кров’ю обливається. А вимовити боюся, аби щелепу не звело і язик не зламався )) Хоча добрий і правильний історик, треба відмітити. Може хто з ним близько знайомий, підкажіть, аби щось із тим вже робив. Поміняв би якось, на «Олефірів», наприклад, чи якось інак. Коли не в паспорті, то хоча би в житті. Чи на радіо собі якесь псевдо взяв…
