ХТО ВБИВАЄ НАШИХ ДІТЕЙ?

У зв'язку з терором Орди в Кривому Розі хочу підсвітити і такий несподіваний, як може здатися комусь, ракурс.

Так, надзвичайне обурення терактом викликало саме те, що половина із загиблих є діти. І це цілком здорова реакція українців, бо діти є нашим майбутнім. Бо коли не за майбутнє, то за що ми тоді воюємо?

Але чому я зовсім не бачу, ні в ці дні, ні в жодні інші, ніякого обурення українців з приводу процвітання у нас абортів? Того дня забрали у нас 9 дітей, а хто знає, скільки того дня було зроблено абортів? Точно менше, ніж 9? Зроблено добровільно, самими українцями при допомозі добрих наших ескулапів, котрі за ваші гроші ладні вам хоч серце вирізати. Пуйло тут зовсім не при ділах, зверніть увагу!

А знаєте, яка у нас народжуваність? 0,9 дитини на одну жінку. При необхідних, щоб лише не вимирати, 2,2!

Вам розкажуть, що "не хочемо плодити злидні", що так "у всьому цивілізованому світі", що це нормально та іншу маячню. Що вони, бідолаги, "ледве зводять кінці з кінцями", що "таке важке життя"... Хоча коли копнеш глибше цих професійних плакальників, то побачиш, як холодильник у них підлогу вгинає, а єдиній своїй дитинці вони чи не сраку пундики заштовхують... І собачок-котиків тічку тримати вдома кошти мають, і двічі на день вигулювати їх є час і натхнення...

А ви знаєте, що у Григорія, батька нашого Тараса було 6 дітей? Вони точно жирували? Точно споживали стільки, як наші сучасні оспівувачі "злиденного життя"? Зате один з них став Шевченком. Бо кількість у якість виростає - і це закон життя.

А знаєте, що у батька Олександра Довженка народилося 14 дітей? А що до повноліття з них дожили лише двоє, знаєте? Мабуть померли від переїдання, скажуть плакальники наші однодітні... Так ось один з них, хто вижив, став Довженком. А ким стала ваша єдина квіточка?

Ви скажете "ето другоє", бо у вашій свідомості ці речі ніяк не пов'язуються. Сумно, що "другоє", хоча це все про те саме - про наше майбутнє.

Українці, ваші мізки вщерть засрані лівацько-ліберастичною і феміністичною дегенеративною пропагандою. І тому ви вимрете за кілька поколінь, а цю землю успадкують цигани! Саме вони будуть потім боротися з "понаєхавшими" сюди неграми та іншими афганцями за "їхню землю", а українці тоді вже відпочиватимуть від "важкого життя" на цвинтарі.

Ви це здатні усвідомити хоч трохи?

Пуйло так, убиває наших дітей. Але у себе він проштовхує програму народжуваности. Правильну програму, коли дивитися з його дзвінниці! Не знаю, чи вийде у нього, як задумав, але вимирання принаймні загальмується. 

Але ви, "мудрі українці", смієтеся з нього і з його програми. Бо ви, премудрі, ладні робити все навпаки і виродитися в нуль, аби не робити, як москалі.

Із себе ви смієтеся, "справжні европейці" цивілізовані...

Думки вслід черговому гей-параду

Коли дещо вляглися пристрасті після чергового гей-параду і пройшла дещо злість, напишу і я декілька слів про це неподобство разом із висновками.

Як видно, для цієї державки це була визначна подія, ледь не державне свято, мабуть на одному щаблі з 24-м серпня, бо підготувалися ґрунтовно: нагнали тисячі й тисячі поліцаїв з нацгвардійцями, позачиняли кілька станцій метро, так що мені довелося до парку Шевченка підніматися зі станції Олімпійська і дорогою я помітив, що за сотні метрів повиставляли поліцейські пости. Ділянку вулиці Володимирської, де зібралися ще звечора учасники акції «За сімейні цінності» обгородили високими парканами і стіною з поліцаїв. Обшукали, мізки трохи попарили, але пропустили.

 

Бо треба ж прозвітуватися перед «стратегічними партнерами», що ось, гей-парад, мовляв, проведено, як ви й «рекомендували». «Ізвольтє» погладити по голівці тепер.

Блаженні темою свого чергового параду обрали просування законопроєкту №5488, який ініціював сам прем’єр Шмигаль, і котрий передбачає ледве не кримінальну відповідальність за косий погляд у бік цих новітніх «обраних». Тобто цього разу парад йшов не з розмитими вимогами, а з дуже конкретного приводу. І практично в унісон з владою, яка буквально днями почала просувати цей законопроект у Раді. Втім, у підсумковій декларації "маршу" були й інші вимоги, але вони просто перекочували з попередніх таких шабашів. Державка наша забезпечує ЛГБТ повну охорону від противників. Тобто вони, по суті, є єдиною соціяльною група у нас, яка отримує такі привілеї.

Акція ж противників цього неподобства була просвітницькою, підкреслено ненасильницькою, бо і людей зібралося всього кілька сот, і навіщо, зрештою, чіпати лайно, коли смороду потім на весь «цивілізований світ» буде…

 

Оратори говорили, що вся ця неомарксистська тусовка за ґрантові гроші намагається знищити інститут сім'ї як такий, а отже приректи українське суспільство на вимирання. І всі розуміють, що на параді цей єдиний червоно-чорний прапор - це лише мімікрія і прикриття їхніх чорних справ. Хоча більшість цих сопливих мабуть і не в курсі, що вони є лише пішаками у глобальній грі старих дідуганів-неомарксистів Франкфуртської школи, котрі заповзялися переінакшити світ за лекалами більшовиків - але використовуючи цього разу рушійною силою вже не "пролєтар'ят", а ось цих нових нібито "ображених": феміністок, елгебете, а ще негрів у США чи числених іммігрантів на Заході.

 

Насправді елгебете у нас ніхто на державному рівні не ображає, навіть більше, вони мають привілеї - як священні корови в Індії. На побутовому рівні – можливо хтось когось і образив. Але яким чином Закон 5488 це зупинить? Влаштують елгебете-диктатуру і будуть карати за косий погляд у їхній бік? За "мислезлочини" будуть карати по Орвелу? Уведення в дію подібних законів лише збільшить в суспільстві ненависть до цих новітніх "обраних" і ще більше загострить конфлікти на побутовому рівні. Чого й добиваються неомарксисти, бо це зробить цих блаженних ще затятішими «революцьонерами»...

Здорові сили в Україні (не люблю, коли нас називають такими, що виступають за «традиційні сімейні цінності», бо про яку саме традицію йдеться?) зовсім не проти, кого вони там і як люблять у своїх гей-тусовках, і ставляться до них зі співчуттям, як до хворих. Натомість здорові сили проти таких акцій, котрі направленні виключно на пропаганду їхніх "ідєй", а, отже, на залучення у свої ряди здорових людей, а особливо дітей з нестійкою психікою. Бо переважною масовкою на цій дефіляді були дівчатка 16-18 років, котрих сюди затягнули коли не відверто за ґрантові гроші, то задурманивши фемо-пропагандою, мовляв, у жінок менше прав, їх чоловіки ображають тощо. Зовсім не факт що з них хоч половина є лесбійками, але коли вони такими поки що не є, то багато з них такими зробить ця тусовка. Я вже мовчу, що деякі з цих елгебетешників притягнули і своїх дітей, для «правильного», так би мовити, виховання.

 

І хай вони не розказують свої казки, що всі вони нібито такими народилися. Це ВІДВЕРТА БРЕХНЯ. Бо, як відомо, їх, зі збоченнями в сексуальній орієнтації, скрізь і завжди народжувалося біля 1%, натомість в Європі, завдяки масованій пропаганді, їхні тусовки налічують до 15% усього суспільства. І ми всі бачимо, як Європа вимирає, попри дуже високий рівень життя.

Я особисто свого часу, живучи в гуртожитку, мав досвід наполегливої обробки з боку представників елгебете, хоча не раз і чітко заявляв їм, що мені то нецікаво. Тому я знаю, що говорю. Вони завжди займалися «прозелітизмом» як з цільовою агітацією, так і такими ось пропагандистськими акціями.

Хтось мабуть скаже, що ти, мовляв, ображений на них і тому злий на цих таких душечок. Відповім, що зовсім ні, бо моя обробка робилася хоч і нав’язливо місцями, але це мене не особливо дошкуляло, та й цю людину я особисто поважав в іншому житті, оскільки він багато зробив для становлення мене як націоналіста.

Так ось, як бачимо, гомосексуалісти, маючи обмежені можливості розмножуватися, кревно зацікавлені у розширенні своєї тусовки, а, насправді, у розростанні ракової пухлини на тілі суспільства, аби, зрештою, знищити це суспільство, - і вони за масні ґранти із Заходу, як бачимо, це наполегливо роблять...

 

Але повернімося до акції. Кордони поліція виставили так, що ми були досить далеко від шляху проходження цих нездорових. Передбачаючи такий поворот, був виготовлений величезний банер, котрий на вудилищах був піднятий досить високо, так, щоб ланцюги поліцаїв не заважали його прочитати учасникам «маршу». І що ви думаєте? Мусорилі зорієнтувалися і перегородили вулицю тісним рядом своїх автобусів-«цементовозів»! Аби лише не дошкуляти ніжну психіку «священних корів» прочитанням «неправильного» банера!

В шабаші взяла участь «нардепкиня» від «Голосу», така собі Інна Совсун, яка дуже заклопотана темою гендеро-фемо-елгебете. Це та, яка була в уряді Яценюка першою заступницею міністра освіти й науки Сергія Квіта. Очевидно, що вона й фінансувала зі щедрих ґрантів все це збіговисько. Треба відмітити, що вона, як і наступні освітні наші «міністрині» Лілія Гриневич та Ганна Новосад всі пройшли вишкіл у структурах «філантропа» Дж. Сороса, про що відверто говориться на їхніх сторінках у Вікіпедії. І всі вони сповідують убивчу для сім’ї ідеологію гендеро-фемо-елгебете, бо, в іншому випадку, їх би не поставили керувати нашою не в міру «ліберальною» освітою.

В кінці, коли ці блаженні вже давно пройшли повз нас і скупчилися біля станції підземки «Льва Толстого», ми теж свою акцію закінчили і почали розходитися. Але ага! Псарня нас не випускає! Ні в який бік, навіть у протилежний від того збіговиська – у бік станції «Університет»! І нас тримали ще приблизно пів години, нічого не пояснюючи, порушуючи грубо наші права. На питання «Ми затримані?» відповідали, що ні, але й тупо не розступалися. Ось так.

 

Висновок з усього цього доволі невтішний. Як бачимо, всі ми, противники знищення здорового суспільства, що або пройшли Майдан, або воювали за цю державу на сході, для цієї державки або вороги, або мотиви наші вона не може збагнути і тому нас на всяк випадок треба би тримати в клітці. Натомість ці нездорові у цій країні мають всі привілеї, вони вільні, а з прийняттям Закону 5488 взагалі вилізуть на голову.

Не знаю, але починаєш часом задумуватися, а чи за тих ми були на Майдані, коли ось таке тепер розквітає буйним цвітом…

Жінка на кораблі?

Щойно «Фемо-радіо» (відоме як УР-1) влаштувало однобоке публічне шельмування журналістів, котрі дозволили собі надати слово й альтернативним думкам щодо відомого самогубства одного з зимувальників на антарктичній станції «Академік Вернадський».

Як відомо, 8 травня там із-за зради його колишньої коханої-крутихвостки наклав на себе руки кухар Василь Омелянович. Цікаво, що туди вперше після 20 років, піддавшись тиску гендер-лобі, було взято двох жінок. І ось колеги загиблого на деяких телеканалах дозволили собі не схвалити подібні гендер-експерименти, що й розворушило кубло фемок на УР-1 та на «Громадському». 

Століттями, коли не тисячоліттями, було напрацьовано, що жінка на кораблі – чекай біди. Бо статевий інстинкт, принаймні в чоловіка – дуже сильна річ (і він буде доти, доки «учоні» не виведуть якусь породу статево нейтральних кіборгів), але гендерині-фемки або цього не здатні зрозуміти, або їм їхні ґрантодавці не радять цього розуміти, бо це, мовляв, «середньовіччя», а зараз дуже «прогресивне» ХХІ століття. Від цього і стаються подібні трагедії. 

Але, схоже, подібні експерименти у нас будуть продовжуватися й нарощуватися (і у війську теж – що є окремою темою!), а на самогубців уваги можна й не звертати. Так, витратний матеріял…

Дивіться сюжет «5 каналу», бо канал «Україна» з переляку перед церберами-гендеринями свій сюжет знищив.

Знайомтеся з Рухом "Чарівність жіночности"!

Послухайте розмову одного з лідерів Руху MGTOW в Московії Сєргєя Мохрова  з лідером Руху "Чарівність жіночности" Діксі Форсайт (США). Відео розбите на 2 частини.

Я, попри глибоке розуміння проблем чоловіків на просторах пост-Совка і багато в чому згоджуючись з Мохровим, все ж цілком підтримую рух "Чарівність жіночности", тоді як Рух MGTOW (рух чоловіків, котрі не хочуть жити з жінко) вважаю в багатьох аспектах дуже близьким фемінізму (хоч і з протилежним знаком), тобто, як не крути, але рухом за виродження суспільства.

Дуже раджу особливо послухати це жінкам, аби знали, що є й иншина (альтернатива) дегенеративному фемінізму!

Вважаю, що Руху за Патріярхат в Україні варто дружити з Рухом "Чарівність жіночности".

Брейвік і Вайнштейн

Світова, а точніше Західна цивілізація стрімко рухається до маразму.

І тут навіть мова не про світову масову бздуру #короновакханалія , тут я хочу про інше.

Як відомо, норвежець Брейвік убив 77 людей і отримав за це 21 рік тюрми. Я не буду обговорювати його мотиви, але все ж 77 трупів!

Натомість всесвітньо відомий кіновиробник і режисер Гарві Вайнштейн отримав аж 23 роки! І за що? 

Нібито за сексуальні домагання і, прости Господи, за зґвалтування. Коли в перше і можна якось повірити, то в друге?! От навіщо йому було ґвалтувати, коли маса курвів з претензією на актрис одна одній горло готові були перегризти, аби потрапити до нього в ліжко!?

І ось тепер всі ці курви, котрі втратили вже свої принади і стали, очевидно, феміністками-чоловіконенависницями, через багато років змовилися і (без жодних якихось доказів!) засадили Гарві до буцегарні аж на 23 роки!

Цивілізоване людство, ти здуріло...

П.Н. До речі. Як людина мені симпатичніший Брейвік, коли що, але все ж!

Коли ваша дружина йде до психолога, а, особливо, психологині, варто дуже насторожитися

ПСИХОЛОГИ РУЙНУЮТЬ РОДИНУ

Останнім часом чоловіки спостерігають дивну тенденцію. Якщо жінка пішла до психолога, то за цим часто йде слідом розрив відносин або розлучення. Чому так відбувається, спробую пояснити.

Проблема в тому, що психологи бувають різні, хороші й погані. Нехай на всих психологів поширюються принципи Етичного кодексу психолога, але не всі психологи керуються в роботі інтересами клієнта. Іноді психологу може бути вигідно, аби жінка розлучилася.

В ході вирішення за допомогою психолога ваших сімейних проблем, вас повинні насторожити такі дії психолога:

1. Психолог боїться, що проблема може вирішитися сама собою.
Жінка може помиритися з чоловіком і припинити ходити до психолога. Тому психолог вимагає передоплату за кілька консультацій вперед.

2. Психолог не вимагає присутности чоловіка на терапії.
Вирішити проблему в стосунках можна, тільки якщо вислухати обидві сторони. Якщо чоловік прийде разом з дружиною і почне говорити, то виявиться, що жінка бреше або помиляється.

3. Психолог не враховує права чоловіка в родині.
Іноді психологи формально виконують процедуру, але не розуміють суть. Традиційно вважається, що психолог повинен створити для клієнта простір безумовного прийняття і безпеки. Деякі психологи виконують цю рекомендацію буквально, стаючи на бік жінки і захищаючи тільки її права без урахування прав чоловіка.

4. Психолог забороняє обговорювати проблему з іншими людьми.
Психолог намагається стати єдиним авторитетом для клієнтки і управляти її життям, щоб така клієнтка стала невичерпним джерелом доходу для психолога.

5. Психолог проводить "емоційне накачування".
Психолог обіцяє швидкий результат, багато хвалить, робить компліменти зовнішности та одягу, надмірно жартує, ображає чоловіка.

6. Психолог ставить клієнтку в позицію дитини.
Психолог дорікає клієнта за допущені помилки, за відсутність досвіду і знань. Часто соромить за слабкість або дурість.

7. Психолог затягує терапію.
Психолог провокує відхід від теми і нав'язує методи, користь яких не пояснює. Замість вирішення конкретних проблем у сім'ї, психолог відводитье терапію у вирішення проблем з дитинства, ніяк не пов'язаних з чоловіком.

8. Психолог маніпулює клієнткою через дитину.
Жінки дуже вимогливі до себе в питаннях виховання дітей. Кожна мати вважає себе поганою матір'ю. Психолог перемикається на вирішення проблем жінки-матері, але не вирішує проблеми жінки-дружини.
Часто буває, що проблеми в стосунках подружжя виникають через дітей, коли мати і батько не можуть прийти до єдиної думки про виховання дитини. Коли психолог схвалює метод виховання матері, такий психолог значно підвищує свою значимість в очах жінки, якщо для неї дитина важливіша за чоловіка і його батьківські права.

9. Психолог нав'язує фемінізм.
Психолог не намагається зберегти сім'ю, а відразу і багато говорить про свободу і незалежність жінок, про рівноправ'я статей і про згубний вплив сім'ї на жінку.

10. Психолог нав'язує ведичні вірування.
Психолог багато говорить про божественність жінки, про жіночу енергію, про розвиток жіночности, про необхідність знайти "справжнього" чоловіка і про неприпустимість пов'язувати своє життя з "невдахами", про "обов'язки" чоловіки зробити жінку щасливою, про "гідність" жінки і про "сьогоденне" жіноче щастя.

Коли жінка заміжня, вона постійно перебуває під впливом чоловіка, який може перешкодити зловмисному психолога. Коли жінка ж розлучена, самотня і з дитиною, то для неї буде більша ймовірність звернутися за допомогою до психолога знову, ніж для жінки, яка живе з нелюбим чоловіком.

ДІТИ

Особливо аморальним вважаю схвалення психологами розлучення, коли в сім'ї є неповнолітні діти. Якщо у звичайній ситуації діти вважаються найвищою цінністю жінки, то в питанні про те, чи зберігати сім'ю чи розлучатися, психологи найвищою цінністю бачать особисте щастя жінки. Психологи радять "Якщо ти не відчуваєш себе щасливою з цим чоловіком, розлучайся і шукай того, з ким ти будеш щаслива". Інтереси дітей при цьому до уваги не беруться.

Можна заперечити, що:
- жінка, народивши дитину, взяла на себе відповідальність за неї, за її щастя, здоров'я і благополуччя;
- дитині для нормального розвитку потрібні тато і мама, як зразок стосунків чоловіка й жінки;
- хлопчикам потрібна батьківська любов і потрібен зразок поведінки чоловіка, чоловіка матери і батька.

Але на це психологи зазвичай відповідають: "Нехай краще дитина живе з люблячою мамою, ніж бачить ворожнечу між батьками". При цьому про "ворожнечі" психолог знає тільки зі слів клієнтки, а думка чоловіка і батька дитини психолога не цікавить.

По-моєму, так може відповісти тільки психолог, який:
- Не розуміє важливість участи чоловіка в розвитку дитини.
- Помиляється, що жінка одна здатна виростити психічно здорового і соціяльно адаптовану людину.
- Помиляється, що жінка одна здатна виростити щасливого чоловіка або щасливу жінку.
- Не опрацювала свої травми, які виникли після розлучення її батьків або розлучення з чоловіком.

- Має корисливі цілі.

Переконуючи жінку розлучитися, психолог малює в уяві жінки картину, де вона зовсім скоро кидає свого нинішнього чоловіка-деспота і знаходить нового чоловіка, який буде багатий, буде любити її і, головне, буде любити її дитину, як свою власну. У хід йдуть стереотипи "Справжній чоловік візьме на себе відповідальність за дитину коханої жінки", "Якщо полюбить жінку, то полюбить і дитину", "Батько не той, хто народив, а той, хто виховав" і тому подібні.

ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ

Як ще психологи допомагають жінкам зненавидіти своїх чоловіків?

- Психологи багато говорять про чоловіче насильство над жінками в родині, на роботі і в суспільному житті. Жіночого насильства над чоловіками для психологів ніби не існує.

- Коли психологи говорять про жінку, то говорять про особисту гідність, про високу самооцінку, про особисті межі і про жіночу божественність. Коли психологи говорять про чоловіків, говорять про обов'язок чоловіка створити для жінки комфортні умови і зробити жінку щасливою.

- Коли психологи говорять про жінок, вони говорять про властиву жінці емоційність і про необхідність не стримувати свої почуття. Коли ж психологи говорять про чоловіків, то говорять про чоловічої агресії, про чоловічу диктатуру і про чоловіче насильство, а також про трикутнику Карпмана, в якому дружина - неодмінно Жертва, а чоловік - Деспот, тому що претендує на роль глави сім'ї і вимагає від жінки підпорядкування.

- На думку психологів, жінці потрібно багато уваги, турботи, ніжности, дотиків і прояви любові. Якщо чоловік скаржиться на брак жіночої уваги і байдужість до його життя, то психологи класифікують такі прояви, як нарцисизм. Якщо чоловік просить ласки, значить у чоловіка невроз від недоотриманої від мами любови в дитинстві. А якщо чоловік не дай бог зажадає сексу від дружини, значить це грубе порушення прав жінки і сексуальне насильство в сім'ї.

Психологи в свідомости клієнток малюють образ жінки, як маленької дівчинки, якій можна все, про яку всі повинні дбати і яка нікому нічого не винна. І образ чоловіка, який повинен робити для жінки все, жертвувати заради жінки своїм життям і при цьому мовчати.

Психологи пропагують сексизм і подвійні стандарти, роблячи розрахунок тільки на жіночу аудиторію.

ПОЯСНЕННЯ МОТИВІВ

Чи є пояснення поведінки психологів, які схиляють клієнток-жінок до розлучення? Звичайно ж є!

Перша причина - ідейна. Більшість психологів - самі жінки. Якщо жінка-психолог живе з чоловіком-тираном, вона пропагує те, про що мріє, але не може зробити сама.

Відомі численні випадки, коли жінка-психолог живе на повному грошовому забезпеченні чоловіка і в ролі дружини змушена йому підкорятися, але в ролі психолога вчить жінок бути незалежними, боротися за повагу до своїх меж і підвищувати свою самооцінку. Така жінка-психолог бореться за звільнення жінок від домашнього гніту деспотичних чоловіків, тому що не може звільнитися сама.

Або якщо жінка-психолог розлучена і самотня, то свій спосіб життя і свій світогляд вона нав'язує своїм клієнткам.

Друга причина - фінансова. Робота психолога ускладнена тим, що клієнти не поспішають йти до психологів, через що психологи змушені піднімати вартість своїх послуг або використовувати маніпуляції для того, щоб клієнт купив більше сесій. Не завжди просто вибирати між грішми й моральністю.

Також нерідко погіршує становище клієнта психолог, який є адептом однієї з популярних нині релігій, що пропагують позитивізм, служіння Всесвіту та іншу езотерику. Такі психологи нав'язують переконання, що все відбувається людині на благо, а тому можна розслабитися і йти за своїм бажанням. Якщо клієнтка потім розлучиться з чоловіком і пошкодує про скоєне, то психолог поверне жінку в реальність, пояснивши їй, що це був її особистий вибір, за який вона повинна взяти відповідальність.

Коротше, жінки, будьте обережні, коли довіряєте своє життя в руки психологів. Намагайтеся думати своєю головою. І пам'ятайте, що найкращий психолог для гарної і розумної дружини - це її чоловік.

Андрій ГРОМОВ

Звідки аутизм?

Дозволю собі висловитися про збільшення кількости аутистів.

Насправді це така толерантна назву. У моєму дитинстві їх називали дебілами і засилали в окремі школи. Зараз в рамках політкоректности намагаються їх всюди інтегрувати і в окремі школи вони вже не ходять.

Тут головні причини - алкоголізм, екологія, пізні терміни народження дітей.

Останню причину я бачу більш реальною. Насправді організм жінки заточений під народження з 15 років. І в ранніх вікових категорій виходять найздоровіші діти. Психічна прошивка чоловіків підштовхує їх вибирати найбільш молодих особин для спарювання не просто так. Тут задіяні дуже давні еволюційні процеси.

Жінка після 30 стрімко втрачає свою сексуальну привабливість - теж не просто так. Природа вважає - що не треба більше їй. До того ж клімакс існує тільки у жінок. Чоловічого клімаксу немає взагалі. У чоловіків тільки перманентне зниження дітородних функцій. А так він може запліднити самку навіть в 60.

Так ось - чим у старшому віці жінка вирішує заводити дитину, тим більша ймовірність розвитку у неї різних патологій. Народження дитини після 30 - це така російська рулетка з імовірністю 25% народиться аутист або хворий хронік. Але народжувати зараз після 30 - це мода і мало не правило.

Чим більше країн буде завойовувати це правило - тим більше аутистів та інвалідів суспільство матиме.

Янус Скабічевський

Патріярхат і матріярхат

У жінок є один орган.

Він може бути лоном, а може бути мандою.

Так ось, коли він належить особі чоловічої статі (спочатку батькові, потім чоловікові, а потім і синові навіть – принаймні так за законами Ману), то суспільство консолідоване, воно успішно розвивається і відтворюється населенням. Орган той є лоном. І це патріярхальна модель.

Коли ж він починає належати жінці, то перетворюється в манду – засіб маніпулювання чоловіком, керування ним і навіть у непогане джерело заробітку! Таке суспільство втрачає зовнішній опір, всякий розвиток, у ньому квітнуть чвари, проростає фемінізм і всякий різний гендер. Це матріярхальна модель. 

Врешті таке суспільство вироджується, вимирає і на цю землю приходять здорові чоловіки з патріярхальними манерами, які місцевих чоловіків вбивають чи беруть в рабство, а у жінок відбирають їхній орган, аби перетворити його знову на лоно.

В якому суспільстві ми живемо нині, - самі знаєте...

Посилання на цю статтю Facebook блокує як спам!

Посилання на цю статтю тут.
Однак коли його викладати у ФБ, то цукерберги це не розміщують, повідомляючи, що це ніби спам...
Тобто можна зробити висновки, що вони цілеспрямовано проштовхують знищення сім'ї як такої, а всю інформацію, яка це викриває, жорстко блокують.

Что творили советские девушки, Вы только посмотрите

С начала 20-х годов в стране вспыхивают яростные дискуссии о месте любви, секса и брака в новом обществе. Споры ведутся не просто среди обычных граждан, но и на государственном уровне. Активной участницей подобных споров стала Александра Коллонтай — революционерка, государственный деятель и дипломат.

В 1913 году, еще до того как «все завертелось», Коллонтай опубликовала статью «Новая женщина», в которой развивала взгляды на женщину нового, передового общества. Новая женщина стремится стать полноправным членом общества и руководствуется следующими принципами:

- победа над эмоциями, выработка самодисциплины;

- отказ от ревности, уважение свободы мужчины;

- требует от мужчины не материального обеспечения, а бережного отношения к своей личности;

- новая женщина — самостоятельная личность, её интересы не сводятся к дому, семье и любви;

- подчинение разуму любовных переживаний;

- отказ от фетиша «двойной морали» в любовных отношениях. Новая женщина не скрывает своей сексуальности.

В 1923 году в журнале «Молодая гвардия» она опубликовала «Письмо к трудящейся молодежи», которое поэтично назвала «Дорогу крылатому Эросу!». В письме она открыто называет брак продуктом социального неравенства и призывает уничтожить его как институт. Мужей она называет «бывшими владельцами женщин» и подробно описывает регламент интимной жизни: «Не чаще четырех раз в неделю и не более трех часов».

Вскоре после знаменитых декретов Ленина «О мире» и «О земле», которыми ознаменовалась Великая Октябрьская социалистическая революция 1917 года, вышли декреты Ленина «Об отмене брака» и «Об отмене наказания за гомосексуализм»(последний — в составе декрета «О гражданском браке, о детях и о внесении в акты гражданского состояния»). Они были подписаны Лениным 19 декабря 1917 года.

В частности, оба декрета предоставляли женщине «полное материальное, а равно и сексуальное самоопределение», вносили «право женщины на свободный выбор имени,места жительства». По этим декретам «сексуальный союз» (второе название — «брачный союз») можно было как легко заключить, так и легко расторгнуть.

Институт брака изжил себя

Брак объявили пережитком прошлого. Теперь задача воспитания подрастающего поколения была не частным делом, но общественным. В одном из писем Троцкому Ленин писал: «Все запреты, касающиеся сексуальности, должны быть сняты… Нам есть чему поучиться у суфражисток: даже запрет на однополую любовь должен быть снят».

Среди молодежи набирает популярность так называемая теория стакана воды — комплекс взглядов на любовь, брак и секс. Смысл теории заключался в том, что отношения между мужчиной и женщиной должны быть устроены так же просто, как утоление жажды. Все остальное считалось условностями и потаканием буржуазным ценностям.



Впрочем, если верить воспоминаниям Клары Цеткин, Ленин к этой теории относился отрицательно, он называл её «совершенно немарксистской и сверх того противообщественной». Сама Клара Цеткин писала в своих «Воспоминаниях о Ленине»: «Конечно, жажда требует удовлетворения. Но разве нормальный человек при нормальных условиях ляжет на улице в грязь и будет пить из лужи? Или даже из стакана, края которого захватаны десятком губ?»

Центральная печать, впрочем, стремилась идти в ногу со временем. В газетах стали появляться истории вроде таких («Правда», 7 мая 1925 года): «Студенты косо смотрят на тех комсомолок, которые отказываются вступить с ними в половые сношения. Они считают их мелкобуржуазными ретроградками, которые не могут освободиться от устаревших предрассудков. У студентов господствует представление, что не только к воздержанию, но и к материнству надо относиться как к буржуазной идеологии…»

«Чубаровщина»

Из-за подобных настроений общественности преступления на сексуальной почве стали нормой. Одним из самых резонансных дел стало дело о групповом изнасиловании в Чубаровом переулке в районе Лиговского проспекта, в Санкт-Петербурге.

Вечером 22 августа 1926 года на 20-летнюю Любовь Белякову напала толпа парней. Завязав девушке глаза грязной тряпкой, они дотащили ее, упирающуюся, до сада Сан-Галли, сняли с нее повязку и изнасиловали. Если верить газетам, насильников было 26, среди них — минимум пять комсомольцев, кандидаты в члены ВКП (б), демобилизованный матрос и секретарь комсомольской ячейки завода «Кооператор» Константин Кочергин. Молодые люди проделывали подобные вещи не в первый раз, правда, обычно их жертвами становились проститутки.

В суде насильники твердили одно и то же: «Женщина не человек, преступления не было». Поддерживал их и рупор комсомола «Комсомольская правда»: «Женщина не человек,а всего лишь самка. Каждая женщина — девка, с которой можно обходиться так, как вздумается. Ее жизнь стоит не больше, чем она получает за половое сношение» (18 декабря 1926 г.). «Самым скверным является то обстоятельство, — отмечает далее газета, — что этот ужасный случай не представляет собой в нашей жизни никакого особого преступления,ничего исключительного, он — всего лишь обычное, постоянно повторяющееся происшествие».

Любовь пошла в милицию, стражи закона организовали облаву и задержали пять человек. На суде прокурор спросил насильников: «Отчего же вы ее просто не придушили?» Обвиняемые удивились: «Зачем душить? Побаловались, что тут такого».

В декабре перед судом предстали двадцать семь обвиняемых в возрасте от 17 до 25 лет. Семерых приговорили к расстрелу, остальных — к разным срокам заключения в Соловецком лагере особого назначения, двоих оправдали.

Голые и отчаянные

В 1924 году из подполья выходит движение радикальных нудистов в СССР «Долой стыд!», члены которого открыто говорили, что олицетворением демократии и равенства является нагота. Они прогуливались по улицам в чем мать родила, а из одежды признавали только пеструю ленту через плечо с надписью «Долой стыд!».

А. Р. Трушнович (один из руководителей Народно-трудового союза) рассказывает об обществе в своей книге «Воспоминания корниловца (1914—1934)»: «В 1922 году я несколько раз присутствовал на выступлениях общества „Долой стыд“. Совершенно голый,украшенный только лентой с надписью „Долой стыд“ оратор на площади Краснодара кричал с трибуны:

— Долой мещанство! Долой поповский обман! Мы, коммунары, не нуждаемся в одежде,прикрывающей красоту тела! Мы дети солнца и воздуха!

Проходя там вечером, я увидел поваленную трибуну, „сына солнца и воздуха“ избили. В другой раз мы с женой видели, как из трамвая, ругаясь и отплевываясь, выскакивает публика. В вагон ввалилась группа голых „детей солнца и воздуха“, и возмущенные люди спасались от них бегством. Опыт не удался, выступления апостолов советской морали вызвали такое возмущение, что властям пришлось прекратить это бесстыдство».

Художница Наталья Северцова-Габричевская так вспоминала встречу с советскими нудистами: «Кто-то хохотал до слез, кто-то плевался. Старухи крестились, говоря: „Апокалипсис! Конец света!“ — и растерянно спрашивали у прохожих: „Что ж это? И нас заставят раздеться?“»

В декабре 1925 года на XIV съезде ВКП (б) Н. И. Бухарин в рамках кампании против оппозиции Г. Е. Зиновьева подверг критике моральное разложение молодёжи, назвав в числе примеров такой деградации деятельность общества «Долой стыд».

Від автора блогу

Таким чином ми бачимо, що все те паскудство, яке зародилося при більшовиках, але не розвинулося, - майже перемогло у 60-х роках минулого століття на Заході під знаменами культур-марксизму.
І тепер ця вся зараза разом з фемінізмом знову суне на нашу землю...

Ще дещо про фемінізм

Морське узбережжя. Курорт. Пляж. 

Купається компанія феміністок. 

Музика, фрукти, шампанське, свято життя. 

Раптом одна з них виловлює з води стару пляшку. 

Відкривають пляшку, а з неї — джин:

— За те, що звільнили мене, виконаю будь-яке бажання!

— Хочемо повного рівноправ’я між чоловіками і жінками!!!

— Слухаю і підкоряюся - відповідає джин і розчиняється в повітрі. 

Негайно на пляж виїжджають два поліцейських уазика. 

З них вискакують поліцейські, хапають дівчат, 

заламують їм руки і запихають у машини.

— За що?! Ридають феміністки.

— Як це за що! За злісне ухиляння від почесного військового обов'язку!

Мені достеменно не відома структура і джерела фінансування феміністичних організацій. Частина коштів надходить з якихось «фондів». Держави також і самі щедро фінансують власну загибель з коштів платників податків. Частина коштів йде через ООН під солодким соусом «захисту прав жінок», «планування сім'ї», і «гендерної політики». Частина коштів йде як прибуток від такого сектора вільного сексуального ринку, як шоу-бізнес. Але якби я був терористом №1, я би нізащо не став займатися сумнівної ефективності дурницями на кшталт тарану хмарочосів захопленими авіалайнерами. Я би просто щедро фінансував феміністичні організації на території противника, борючись з ними на власній території. Фінансування підривних сил на території супротивника - прийом відомий і дуже ефективний. Точно так Німеччина і США під час Першої Світової війни фінансували більшовиків, використовуючи їх в якости підривної сили проти царської Московії. Жінки противника вбивали би своїх ненароджених дітей, переорієнтували б інших жінок на безплідні гомосексуальні зв'язки, вели б "війну статей" проти власних деморалізованих чоловіків, коротше, ударними темпами розвалювали би соціальну структуру противника. А чоловіки би слабшали, тупіли, ріділи, спивалися, і в результаті їм просто би стало нема чого захищати. За кого йти в бій? За жінок, які відібрали їх майно і дітей? За дітей, які вбиті жінками до народження або відірвані від батьків і нацьковано жінками проти батьків? За держава, яке все це організувала? За територію, яка вже населена чужинцями, а по суті - захоплена? За себе, змішаного з лайном, і з самооцінкою нижче плінтуса?

Супротивника не потрібно вбивати - він вбиває себе сам. Територію не потрібно захоплювати - противник сам пускає тебе на свою територію, щоб компенсувати своїх померлих. Думаю, років через 100 мусульманська більшість США вибере президентом праправнука Усами Бен Ладена. Через місяць США стануть Об'єднаним Халіфатом Північної Америки. А замість статуї Свободи поставлять пам'ятник жінці без паранджі і в штанях. Пам'ятник феміністці, яка розчистила життєвий простір для правовірних. Бо великий Аллах, який забрав у невірних розум. І в божевіллі своєму поставили вони жінку вище себе. І стали прахом біля ніг правовірних. Аллах акбар! Втім, Об'єднаному Халіфату Північної Америки в союзі з Західноєвропейськими Еміратами буде ще міцний перед тривала конкуренція з КНР, кордон з якою в результаті вимирання корінного населення Московії буде на той час проходити Уральським хребтом і пустелями Середньої Азії.

Уривок з книги Олега Новосьолова 

"Жінка. Підручник для чоловіка"

Про "Диктант національної єдности"

Сьогодні Українське радіо провело черговий "Диктант національної єдности".

Задум цікавий і необхідний - тут нема сумнівів. 

І назва нинішнього диктанту ("Крила України") спочатку окрилила.

І все було би чудово, якби не зміст надиктованого. Бо багато людей ніби й не звернули особливої уваги на той зміст, однак він безумовно у підсвідомости плебсу відклався.

А сенсом - чи по-модньому "месиджем" - диктанту було фактично те, що ніби всі досягнення наукові, культурні тощо у нас зробили або іммігранти, або їхні нащадки!

Густо засмерділо Совком, який висловами на кшталт "у нас болєє ста нацианальнастєй живьот, какой нацианалізм?!" намагався зупинити відродження всього українського. 

Зараз таке практично лише в динерів-линерів на державному рівні культивується. Але ось і рідне Українське радіо активно підключилося. 

Я не впевнений, що це рука Москви чи Донецька, але без якоїсь "руки", гадаю, не обійшлося. І "рука" ця принесла, схоже, щедрий грант. Бо цій "руці" (як і московській до речі - тут у них повний консенсус!) дуже не до шмиги наше національне відродження. Цій "руці" теж дуже свербить перетворити нас у атомізоване стадо без роду-племені, яким дуже зручно керувати зовні... 

Їй, очевидно, дуже потрібно, щоб перемішати на цій Землі всих і вся - влаштувати такий собі всесвітній Вавилон...

І щоденні передачі на тому ж радіо про гендер (як вступ до фемінізму, хто не в курсі) - то теж із тої опери арія. І тими самими грантами, схоже, оплачена...

Ні, безумовно, що в Україні (як і в кожній нації!) вклад у її розвиток робили також і люди іншоетнічного походження. Це заперечувати безглуздо. Натомість ще більше українців зробили значний внесок у розвиток інших націй. Так є у всьому світі. 

Чи якби у нас була якась дискримінація за походження - так ні, немає цього...

Тоді навіщо на цьому наголошувати і втирати це у підсвідомість, - я інших мотивів, ніж вищевикладені, не бачу...

ВИКИНЬТЕ З ГОЛОВИ ПЛАНИ ОДРУЖЕННЯ

Хочу звернутися до неодружених чоловіків. До тих, які не головкою думають, а головою, і здатні вчитися на чужих помилках.

ВИКИНЬТЕ З ГОЛОВИ ПЛАНИ ОДРУЖЕННЯ! 

У нашому матріярхальному і жінкоцентричному суспільстві, на яке до того ж із Заходу впевнено наступає фемінізм, ви будете бабськими прокладками, якими покористуються і цинічно викинуть. І дітей відберуть, і майно, і, можливо, виженуть жити під паркан. Не на одному прикладі перевірено - зараз їх ціла лавина!

А коли раптом стане геть сумно, - зніміть на ніч повію і стане вам веселіше...

Хіба, як виняток, взяти дружину із глухого села, з порядної родини і поїхати жити в таке ж глухе село...

Але ми, ЧОЛОВІКИ, у цьому і винні! 

Навіщо допустили лютий матріярхат і нічого не робимо для зміни такого стану?

Про причини суспільно-політичної кризи та прогнози подальшого розвитку подій

Про причини нинішньої кризи

1. Головною причиною кризи є не московська агресія, є не внутрішні різноманітні вороги, не світове масонство тощо. Головні причини всередині нас.

2. Найпершою причиною кризи є незрілість Української нації, невміння знайти спільну мову, навіть невміння елементарно вислухати думку опонента. Тупа українська твердолобість, дешева пихатість і небажання йти на поступки заради великої спільної мети. Це стосується також середовища рунвістів.

3. Критично низький рівень читання книг. І, відповідно, невігластво українців. Тому затхлість думок і небажання сприймати свіжі ідеї, особливо коли вони йдуть від українців. Рунвісти в цьому плані теж не особливо вирізняються.

4. Критичним є також низький рівень патріотизму, або й відвертий космополітизм українців. Наплювацьке ставлення до своєї мови, не кажучи вже про віру.

5. Відвертий матеріялізм, індивідуалізм і клептократія українців. Звідси продажність і готовність будь-що віддати заради матеріяльного збагачення. Неготовність вищих верств пожертвувати особистим заради громадського і національного.

6. Також важливе значення, принаймні в площині депопуляції, мають неправильні сімейні стосунки. На традиційний наш задавнений матріархат накладається зараз західний фемінізм. Ця гримуча суміш убиває не лише українську сім’ю, а й Українську націю. Тому на порядку денному має стати відновлення патріархату.

Про прогнози. Є кілька варіянтів розвитку подій в Україні

1. Захоплення влади здоровими силами (силовий варіянт чи демократичний) і встановлення на деякий невеликий час жорсткої диктатури. Далі змінюється конституція, ліквідовується загальне виборче право, таємні вибори тощо і встановлюється демократія у первісному значенні цього слова.

2. Україна продовжує існувати ще деякий час в такому підвішеному стані, обрізаною територіально і з уповільненою війною, нереформована і страшно корумпована. США її підпирають деякою мірою і стримують апетити Московії.

3. Відбувається громадянська війна всих протии всих. «Третя руїна». «Ліванізація» без відкритої зовнішньої агресії, але при допомозі людьми, зброєю і грошима від третіх сторін.

4. Розділення України між Московією, Польщею, Румунією і Угорщиною.

Дуже хотілось би 1-й варіянт, однак, нажаль, більш імовірний 3-й. Та й 2-й з 4-м мають право на життя...

Коли народити дитину?

Цитата з книги Спенсера Велза "Посіви Пандори. Небезпечна ціна цивілізації":

"У Сполучених Штатах 1971 року жінки вперше вагітніли в середньому в 21,4 роки, а в 2003 році цей показник сягнув 25,2 роки. У Британії відповідна цифра за 2003 рік становила 27,4 роки, а в Швейцарії - 28,7 роки".

Коли так тенденція збережеться, то в США вперше вагітнітимуть в 50-річному віці вже у 2210 році, а в омріяній чухраїнцями Європі - значно скоріше.

Така ось ціна фемінізму та інших модних жіночих "двіженій"...

Європа то добре. Але місцями...

Я на порядок більший європеєць, аніж люди, які жадають "інтегруватися". Я педантичний, досить пунктуальний, не смічу ані в місті, ані на природі, люблю роботу робити або досконало і якісно, або зовсім не робити...

Однак я не хочу в Європу, бо там предостатньо і паскудства, яке мені не подобається: крайній індивідуалізм, гуманізм, фемінізм, пацифізм, толерантність до прибульців і культ гомосексуалізму...

Я за те, щоб брати з Європи краще, а не все і єдиним пакетом. І без "інтеграцій"!

Як і навіщо “виникло” 8 Березня

Ось і відшуміло нарешті чергове т.зв. жіноче свято. Воно настільки ж нудне своєю нескінченністю, бо підготовка до нього в засобах масової інформації разом з поздоровленнями після нього тягнеться добрий місяць, настільки ж і недолуге – як Новий Рік 1 січня. Багато з того, що сказано в минулому числі нашого видання про Новий Рік, можна перенести і на 8 Березня. Це також є одним з головних канонічних свят СССРії, перенесене автоматично в "незалежну" Україну, що зайвий раз доводить, що остання - лише осколок неіснуючої вже імперії. Відзначається свято з такою ж пишністю і з такими ж нескінченними поздоровленнями. Це такий же привід напитися, незалежно від того, жінка ви чи чоловік, зібравшись на роботі, а потім вдома.

В перегарі після 8 Березня якось ніяково почуває себе свято Народження Пророка України, великого Тараса. Бо хто такий Шевченко в Україні проти Клари Цеткін? Та й кому потрібні тут українські свята взагалі, коли відновили навіть свято Совіцької Армії 23 лютого, не нашкрібши фантазії хоч назвати його інакше, ніж у Московії, а тупо: "День захисника Вітчизни"? Так от, за офіційною версією, саме ця німецька жидівка-комуністка започаткувала це свято як міжнародний день солідарності жінок. Щодо міжнародного, то тут мало що вийшло, оскільки майже ніде за кордонами СНГейщини воно не відзначається. А щодо "солідарності жінок", то тут треба розтлумачити: це задумувалось як день (зовсім не "свято") боротьби жінок за свої права, тобто за права жінки стати чоловікоподібною істотою, котра і називається феміністкою. Тобто 8 Березня Клара Цеткін починала як день феміністок і відзначила цей день першою демонстрацією.

Невблаганна статистика твердить, що феміністки значною мірою є лесбіянками, а лесбіянки - феміністками. І ось 8 Березня, цей день феміністок, а отже значною мірою і лесбіянок, стало в СССРії святом матері, просто жінки взагалі і навіть святом для семирічної дівчинки! Але ж нормальна феміністка не може стати доброю матір'ю, а добра мати, коли і стане феміністкою, то перестане бути доброю матір'ю, принаймні доньку не навчить стати матір'ю. Бо це поняття майже не сумісні. Проте це мало кого обходило як у СССР, так і в Україні зараз. Якщо телевізор і радіо нав'язує нам це свято, то ми як овечки повинні святкувати: купити квіти, висмоктати пляшку і в черговий раз вислухати патякання про те, які гарні в нас жінки і погані, ліниві, глупі і несвідомі чоловіки. Це вже стало як ритуал.

Фемінізм - облудна доктрина, принесена нам, як і 8 Березня, з Заходу, покликана знизити народжуваність, а отже призвести до вимирання народу, що в нас зараз успішно і відбувається. Жінці пропонують замість дітей і сім'ї роботу, кар'єру, "успіх", незалежність, навіть службу у війську, тобто речі і якості, котрі в здоровому суспільстві чітко пов'язуються з чоловіком. З іншого боку, але з тією ж ціллю, для чоловіків пропагується таке дзеркально протилежне явище, як гомосексуалізм блакитного кольору, щоб чоловік ставав все більше жінкою.

Далі - більше. Люди, котрі розуміються на жидівських "штучках", впевнено говорять, що свято 8 Березня виникло не випадково. Саме в ці березневі дні жиди всього світу святкують "веселе свято Пурим". По місяцю. Тому за сонячним календарем воно "бігає" навколо 8 березня. Це "веселе свято" призначене в честь жидівки Естер, котра втерлася в довір'я Перського царя і допомогла знищити велику масу "гоїв". Відповідно, 8 Березня - це свято Пурим, тільки за сонячним календарем. До речі, в цьому році Пурим і 8 Березня співпали.

Наприкінці хочу нагадати, що вірні РУНВіри святкують Свято Мами Лель - Родоначальниці племен України-Русі, дружини Тата Оря, Покровительки жіночого роду, доньки Дажбога, 12 грудня. І саме в цей день ми вітаємо своїх матерів, і жінок - матерів своїх дітей. Бо десь в цей час, коли вже немає ніяких польових робіт, наші матері-бабусі-прабабусі збирали біля себе своїх доньок, вчили їх прясти, шити і в світі жити, щоб стати справжніми, добрими матерями для своїх вже дітей.

Тому з 8 Березня і Пуримом вас, совки, бо справжніх українок ми привітаємо в грудні!

Квітень 11001 р.Д.

http://slovoor.runvira.in.ua/SO4/St4Nas.htm