Водоосвячення року 11021-го

Слава Тобі, Дажбоже наш!

З Твоєї ласки Господньої ми користуємося дарами Твоїми, які Ти подарував нам, внукам Твоїм! Завдяки Тобі ми маємо поля золотоколосі, ліси прохолодні, що наповнені птахами та звірами, луки трав’янисті та квітучі, повітря насичене пташиними звуками та медовими запахами. О, великі і щедрі дари Твої, Дажбоже наш!

 
Сьогодні ми дякуємо Тобі особливою вдячністю ще за один дар Твій, про який я не згадував вище, Дажбоже наш! Цей дар ми бачимо щодня, цей дар ми вживаємо щодня, цей дар ми любимо щодня, цей дар ми обожнюємо щодня! Цей дар - це святая вода!

З давніх-давен на землях України-Руси існував культ води. Вода є джерелом всього живого на нашій планеті. Немає води – немає життя. Ноші предки обожнювали воду. Ім’я Дана (так вони звали Богиню живої води) для орія було найважливішим. Слова “дана” це стародавнє арійське слово яке є відповідником сучасному слову “ріка” і “вода”.

А кому незнайоме примовляння: “Будь великий як верба, а здоровий як вода, а багатий як земля”. Або в Лева Силенка: “Будь багатий як земля, а здоровий як вода” (МВ: 19.138).

 
І згадаймо слова нашого Вчителя і Пророка Лева Силенка, які стосуються води. Він каже: “Вогонь і вода очищаючі святі сили життя. Вони очищають людину від несмілості, втоми, боязні, лінивства, неохайності” (МВ: 19.122).

«Внуки Дажбожі народжені трьома святими життєдайними силами (Сонцем, Землею, Водою), і життя їхнє ознаменоване світлою триєдністю (тризубом), і народжені діти їхні освячені святою водою – звідси “свята вода, свята роса, свята Русь”». (МВ: 25.39).

Тож нехай освітлюється і освячується джерело нашого життя – свята вода Дажбожа!

Колись наші предки, як і ми відзначали це свято на початку січня, коли Земля знаходиться найближче до Сонця. Це свято сягає язичницьких часів і співпадає зі святом Богині живих вод Дани (Живи) – дружини і сестри Дажбога, з днем її народження (воскресіння). І відбулося це воскресіння з живої, тобто прісної води. А це джерела, кринички, болітця на вододілах – звідки починаються ріки.

Слава Вам, мої славні Дажбожичі! Слава Дажбогу! Слава Дажбожій Україні!

Сьогодні онуки Дажбожі освячували воду на дніпровському острові Долобецький в київському Гідропарку

Проводив обряд рунтато Яромисл

Після морозної погоди напередодні, вночі перед ранком лив дощ, тому деякі нестійкі люди злякалися прийти, а прийшли лише найміцніші духом і вони не прогадали

Бо поступово дощ стих, випогодилося і коли ми, все приготувавши, почали обряд, вийшло Сонце, котре й освятило воду, торкнувшись променями до до крижаного сонечка

Погода завжди сприяє онукам Дажбожим у їхні свята і це відбувається протягом не одного десятиліття!

 

Освячення водою присутніх

Прийшли молоді і не дуже віком Але всі молоді духом!

Воду в ополонці освячено!

Багаття чекає на тих, хто освятиться й оздоровиться із зануренням в ополонку

Вода в дзбанках теж освячена і буде лікувати нас весь рік!

Ті, хто сьогодні освятився, могли ходити по воді, як по тверді земній.

Але таке буває лише в день Водоосвячення 

Та й то не кожного разу!

Чому я вибрав РУНВіру?

 

Як Дажбог своїх необачних вірних навчає

Тиждень тому, коли, дякуючи нашому "сміливому" і "самостійному" урядові, я їхав велосипедом у село до матері (а це, між іншим, 160 км - не в цуцалки-мацалки гратися!), - і ось проїхавши велике село Семиполки, мені зателефонував молодий чоловік і повідомив "радісну новину", що я згубив свого паспорта.

Мене ніби хряснуло струмом і облило холодним потом, бо я зрозумів, що разом із паспортом втратив також ідентифікаційний код, картку киянина, дві банківські картки, гроші, багато важливих записів на папірцях, а, що найсумніше, свого записника, де всі адреси й номери телефонів! Шок отримав неймовірний.

Все те було в моєму портмоне, яке я (окрема дяка склерозу!), дістаючи щось із велорюкзака, витягнув звідти і поклав на той же велорюкзак, однак під поліетиленову накидку, оскільки йшов весь день непоганий такий дощ. При цьому зауважив собі, що можу забути його там, але наступної миті відкинув цю несерйозну думку, мовляв, невже ж я зовсім склеротик! І поїхав, як водиться, далі. А портмоне пролежало на рюкзаку ще десь 2-3 км і потім вже в селі Семиполки тихенько з'їхало...

Незважаючи на дощ і ніби відсутність людей, його, як я пізніше довідався, негайно підібрали, випотрошили, забравши десь 300 грн, а все інше розкидали по узбіччю траси. А потім вже окремо мій паспорт помітив місцевий добрий молодий чоловік Олег на автівці, підібрав і мені зателефонував. Від того часу, як портмоне випало, пройшло не більше як пів години!

Я умовив Олега почекати мене, доки я вернуся, а сам помолився Дажбогові, наліг на педалі і ось паспорт, ще майже сухий, у мене в руках! Також Олег мені докладно розповів, де він знайшов мого паспорта - я ще далі вернувся і чітко на описаному ним місці позбирав усі свої картки, мокрі папірці, записник і окремо портмоне в калюжі. Я був дуже вдячний Олегові і Дажбогові, що все так легко для мене обійшлося.

Цікаво, що подібна історія була минулого року зі зв'язкою ключів, котрі я так само поклав на рюкзак в дорозі, і тоді так само блиснула думка, що можу їх там забути, однак я її тоді теж відкинув. Щоправда, тоді довелося зробити гак у 42 км, а нині лише в 14, та й тоді втрат не було, а нині вже 300 грн і все інше підмокло в різній мірі.

Олег мабуть був поліціянтом - я не допитувався - бо хто ще може за лічені хвилини за паспортним даними вирахувати мій номер телефону? При всій моїй неприязні до ментівської породи людей, є серед них таки ще гарні люди і поліція таки може допомогти простій людині! Дякую, Олеже!

Але тепер про мораль цієї неприємної бувальщини. Часто помічав по життю, що Дажбог мене карає за необачність, глупість, неуважність, поспішність. Але карає доволі м'яко, ніби як дає уроки. Натомість у складних життєвих обставинах, на грані життя і смерти, які не раз траплялися, він мене рятує й оберігає! При тому всі ці рятування деколи можна сміливо прирівняти до чуда.

Ці дві описані тут пригоди в дорозі не були на грані смерти, звичайно, однак запросто могли вилитися в серйозні неприємнощі. Проте минулого року я майже чудом легко знайшов ті ключі, а нині вже було трохи серйозніше, але чудом (!) обійшлося. Бо якби моє портмоне знайшов не закінчений покидьок, який забрав лише готівку, а все інше порозкидав тут же, то той інший міг забрати все те додому, а паспорта тоді якось передати непомітно органам влади. І тоді паспорт я би якось колись отримав, а все інше, що важливіше для мене, - ні. Міг той невідомий все інше також десь викинути в урну чи у високу траву. Паспорт могли би знайти значно пізніше, геть розмоклим, я би був геть далеко, відповідно, повертатися б не було сенсу і весь інший вміст портмоне я би точно втратив. Зрештою, аби людина, що знайшла паспорта, не була би поліціянтом і негайно б не вирахувала мій телефонний номер, я би міг виявити відсутність портмоне аж у селі, більше ніж за 100 км. Я можливо би знайшов ту людину, довідався, де вона знайшла паспорта, на зворотньому шляху туди би заїхав, але шансів щось знайти було би дуже мало.

Такі ось справи. Отже, все таки схоже, що Дажбог є на світі, він мене навчає, супроводжує по життю і оберігає. І не даремно, виходить, що я до нього молюся щонеділі.

Слава Дажбогові!

Нагадування з Неба

Я цілком усвідомлюю, що майже всі, хто це почитає, буде обурюватися, навішуючи на автора різні ярлики, але я повинен це сказати. 

Людина в Західному і нашому вестернізованому світі пішла проти законів, встановлених Дажбогом.

Вона особисте, егоїстичне поставила вище племінного, громадського, суспільного та інтересів матері-Землі. Гасло "все для блага людини!" є кредом людини нашого часу. Гонитва за задоволенням, безежний гедонізм проник у всі щілини нашого життя. Секс із засобу продовження роду став лише засобом отримання задоволення. Людина вигадала презервативи, протизаплідні засоби, аборти, порнографію та іншу гидоту. Для ще більшого кайфу від сексу його значно урізноманітнила: гомосексуалізм став нормою, заохочується зоофілія, педофілія, герантофілія і ще пребагато інших збочень. Дві статі пішли в небуття, натомість вигадано біля сотні "гендерів". Буйним квітом цвіте фемінізм - рух, де жінка бути жінкою вже не хоче, а намагається грати чоловічі ролі в суспільстві. Відповідно, чоловік стає жінкоподібним, перетворюючись на хатнього котика. Народження дитини у всі ці ролі не входить. Все більше шириться дегенеративний рух "чайлдфрі".

З іншого боку, неймовірно виріс рівень життя. Важку роботу виконують машини. Охорона здоров'я досягла нечуваних висот, переможені страшні заразні хвороби. Завдяки досягненням агрономічної науки значно зросла урожайність різноманітних культур, що дозволило уникнути періодичного голоду і мору. Ніби живи й розмножуйся, але ж ні - народжувати дітей стало некомфортно, непрестижно, клопітно та й просто банально немає коли - треба робити кар'єру, аби вивищити своє его над оточенням.

Відповідно, середня тривалість життя значно виросла. Людина вкладає час, сили і ресурси не в продовження свого роду, племени, народу, не в омолодження своєї спільноти, а банально в продовження свого его - в свою старість. За життя накопичуються значні кошти, аби безбідно і щасливо, як людині здається, жити на пенсії. Людина зарозуміло кинула виклик Дажбогу, вирішивши прожити 100 і більше років.

Але Дажбог ніколи й нікому не прощає таку зарозумілість! Щось подібне, що ми бачимо нині в "цивілізованому світі", вже було і не раз. Зокрема, подібні гедонізм, обжерливість і розбещеність поряд з фактичним матріярхатом та відмовою від розмноження вже існували в Римській імперії, коли вона вже заспокоїлася і не вела війни. Покаранням за це стало нашестя, як збройне, так і мирне, варварів з півночі, півдня і сходу. Імперія поступово занепала, а її випестувані громадяни були майже заміщені прийшлими здоровими варварами.

Хіба те ж саме, хоч і на перших стадіях, ми вже не бачимо нині на Заході?

Але Дажбог милосердний, він не бажає такого розвитку подій. І тому він на нас нині наслав цю заразу, яку ми назвали COVID-19. Вона смертельно вражає лише людей за 70 років, а також хронічно хворих. Цим він говорить нам, що жити до 100 років неправильно і неприродньо, що 70-ти років цілком достатньо. А ще що людина хронічно хвора спадковою хворобою не має залишити нащадків і навіть сама не має довго жити. Для того щоб рід мав здоровий генофонд і щоб не відбирати ресурси у здорових людей. Натомість, як показала пандемія, здорові люди середнього віку хворіють на цю заразу доволі легко, а діти взагалі не хворіють, натомість отримуючи такий потрібний у майбутньому (і для наступних поколінь також!) імунітет. Ви думаєте навіщо немовлята все тягнуть до рота, ледве не до інфаркту доводячи дурненьких "цивілізованих" матусь, забамбулених правилами гігієни? Правильно, дитина хоче отримати щонайбільше хвороб на свою голову, аби мати потім імунітет, або коли геть слабенька, то померти. Така поведінка їй закладена Дажбогом, бо Дажбог милосердний і хоче добра нашому роду, натомість слабка на голову нікчемна людинка вирішила, що вона розумніша за свого Творця і зухвало відкидає його закони...

Тому замість того, щоб цей вірус сприйняти як кару за свою негідну поведінку і як науку (!) Дажбожу, людинка впала в неймовірну масову істерику. Вона припинила працювати, заховалася у свою клітку, залипла в інтернеті, поширюючи неймовірні і цілком неадекватні страшилки майже про "кінець світу", тоді як подібні епідемії бувають чи не щотри роки. В результаті від панічного жаху вмирає чи не більше людей, ніж від самої хвроби! Людина вбиває з переляку свою господарку, внаслідок чого можуть бути скоро голодні бунти, а можливо й проїдає ресурси, призначені для наступних поколінь. Це замість того, щоб просто ізолювати таких цінних старих і хворих, на котрих і спрямований цей вірус і котрі гарячково все ще хочуть жити, хоч це і неправильно з точки зору Творця... 

"Цивілізовані" люди всмерть перелякалися цілком звичайного грипу, котрий уб'є частину невиліковно хворих та стариків, натомість ревно плекають аборти, ЛГБТ, фемінізм та іншу гидоту, яка швидко зменшує їхній рід і убиває їхню націю, звільняючи землю для здорових варварських націй.

Тобто ця цивілізація, як бачимо, напрвляє свою снагу не на майбутнє, не на дітей, не на розвиток, а на старих, хворих і немічних - на своє вчора. Вона котиться у прірву, сама того не помічаючи.

Люди, ви здуріли...

Чи можна вважати атеїзм притомним вченням?

Я не розумію людей, які вважають себе атеїстами, при тому дуже розумними, і які з погордою ставлять до людей віруючих в Бога, вважаючи останніх відсталими і примітивними марновірами.

Я вчився в комуністично-атеїстичній школі і мені силувалися там довести, що Бога немає, а світ створений стихійно, бо раптом з якогось дива "так вийшло".

Ну, із зорями/плянетами/астероїдами ще якось зі скрипом, але можна прийняти цю теорію. Там, великий світовий вибух, розширення Всесвіту і все таке...

Але скажіть, будьте ласкаві, як постало життя на Землі?! Мені в школі втюхували, що ось був якийсь первісний "бульйон", туди вдарила блискавка і - о, чудо! - виникла амеба, яка почала розмножуватися! Я тоді, хлопчиком, дуже сумнівався у цій комуняцькій атеїстичній доктрині, але всю її облуду я зрозумів лише пізніше, коли у внз вчився на хіміка-органіка. Я в лабораторії синтезував найпростіші органічні сполуки і переконався, наскільки це все складно! Тут треба нагрівати, витримуючи температуру, там охолоджувати і конденсувати, а там відбирати готовий продукт, аби зменшувати його концентрацію. Треба перемішувати з певною інтенсивністю. До всього треба періодично брати проби і перевіряти реактивами готовність. А часом треба і певний тиск витримувати! І коли щось не так, то з того виходить т. зв. "козел", тобто суцільна маса, від якої потім треба довго все вичищати і видряпувати...

І тепер, після всього, мені атеїсти будуть розказувати, що стихійно, без волі Дажбога виникла у мільйони й мільйони разів складніша молекула ДНК, яка й передає інформацію наступним поколінням?! І виник складнючий організм клітини?! І ви, не промацавши все це руками і не обдумавши те все головою, будете вважати мене примітивним віруном, який вірить у якусь дурницю?! Вважати себе прогресивною людиною, а мене ретроградом на рівні первісної людини, яка вірила у лісовиків, домовиків і нечисту силу?!

А ще принагідно розкажіть, як та одноклітинна амеба еволюціонувала без Дажбожого промислу до не надто розумної, але все ж доволі високоорганізованої істоти на ім'я "людина"! А особливо цікаво в цьому сенсі послухати ваші притомні думки, а як же із клітини чи групи клітин виник такий складнючий оптичний апарат як око? Наука РУНВіри не відкидає теорію Дарвіна (і Дарвін, хай буде вам відомо, не був атеїстом!), але ця теорія доволі примітивна - вона логічно пояснює, як птеродактиль еволюціонував до людини (за допомогою волі Дажбожої), але як не було ока у якоїсь інфузорії, а потім воно виникло, ця теорія не в зуб ногою!

Тому Наука РУНВіри - це, як казав наш Учитель, "співвідношення Віри, Науки, Філософії, Історії", вона вище всих їх окремо. Вона дивиться звисока і на примітивну віру християн, і на примітивну науку "учоних"-атеїстів, до неї ще треба дорости.
Але коли дуже хотіти...

З Різдвом Світла Дажбожого будьмо здорові!

Учора був найкоротший день, а нині він став на хвильку, можливо що на долі секунди, але більшим! І тому сьогодні сповідники РУНВіри відзначають Різдво Світла Дажбожого.

Світло перемагає темінь, і можливо скоро Україна подолає тисячолітню тьму неволі і стане справді незалежною!

Духовна революція. Як я її розумію

Проповідь, виголошена на 10-ту річницю Запалення Левом Силенком Священного Вогню Української Духовної Революції 24 серпня 11008 р.Д.

Ми наразі живемо у перевернутому світі, у Задзеркаллі. Майже ніхто цього не усвідомлює, бо „так всі живуть”. Практично той же самий стан речей в обожнюваній нині Европі…

І лише одиниці розуміють, що далі так жити не можна і треба щось робити, аби не було пізно. Що нам треба якось вибиратися із нашого болота і йти до нормального світу. Перевертатися з голови на ноги. Нам це сказав Дажбог своєю написаною Левом Силенком Мага Вірою. Нам це ще раз повторив Учитель 10 років тому, запаливши на Дніпрових кручах, на Священному пагорбі Вогонь Української Духовної Революції.

Коли хтось гадає, що Духовна Революція – то лише відхід і поборювання Християнства, то той глибоко помиляється. А хто вважає, що це ще й прихід до рідного богорозуміння, то це лише вершина айсбергу.

Отже що для мене Духовна Революція, яка має привести до нормального, не-перевернутого світу? Яке це „нормальне суспільство”?

- Це найперше суспільство, яке здатне себе відтворити чисельно і збільшити свою популяцію;

- Де обов’язок чоловіка утримувати сім’ю, а дружини – турбуватися про дім і сім’ю;

- Де діти поважають своїх родичів (батьків);

- Де після семирічного віку батько виховує синів, а мати – доньок;

- Де хлопчиків вчать відповідальности, вольових якостей, але не інфантильности. Де готують до боротьби, а не до легкого безклопітного життя;

- Де дівчаток не вчать фізики-математики, а вчать стати гарною дружиною і матір’ю;

- Де існують варни і виховання дітей відбувається відповідно варнових програм і методик;

- Де при одруженні прислухаються найперше до думки родичів, а не до свого незрілого „хочу” і „люблю”;

- Де дружина поважає і слухається чоловіка у стратегічних і важливих питаннях;

- Де дружина хоче бути привабливою для свого чоловіка, а не для співробітників і вулиці;

- Де не в пошані різні статеві збочення, фемінізм тощо;

- Де люди не скупчуються у мегаполісах, а живуть у гармонії з природою (але не знищують, а бережуть довкілля!);

- Де немає культу грошей і багатства. Де ресурси витрачають ощадно і задовольняються мінімальним;

- Де життя – це найперше боротьба, а не задоволення;

- Де існує культ тілесних вправ і фізичної культури;

- Де різною мірою, але майже всі мають бути готовими стати на захист Вітчизни;

- Де про забезпечення стариків мають думати найперше діти, а не держава, а старики, коли бачать, що стали великим тягарем, мають право і обов’язок добровільно піти;

- Де за важкі чи неодноразові злочини існує смертна кара, а за крадіжки відрубують руку;

- Де нездалий глава держави, коли він не справився зі своїми обов’язками чи прокрався, має бути страчений;

- Де люди живуть найперше своєю громадою, а не своєю окремою сім’єю;

- Де нація – це великий і складний організм, а не скупчення окремих „вільних” організмів на певній території;

- Де існує або монархія, або голосують і обирають далеко не всі, а право обирати треба заслужити;

- Де можуть існувати різні мови, однак панівною у всих царинах (у тому числі й у спілкуванні з чужинцями) буде українська мова;

- Де можуть бути різні віросповідання, крім деструктивних, однак відповідальність за суспільство несе прошарок сповідників РУНВіри, який має складати в суспільстві не менше 5-10 відсотків і з якого запитувати будуть найбільше.

РУНВіра. Сюжет для каналу UA: Перший

Цей сюжет про РУНВіру було відзнято і змонтовано, однак в останній момент було знято з етеру (він мав вийти 22 листопада в програмі "Світло").

Нам пояснили, що з технічних причин програмного забезпечення. Однак ми скоріше схиляємося до того, що він не пройшов цензуру. Бо попри нібито державу, відділену від церкви, у нас (за взірцем Московії!) будується держава з панівною православною ідеологією. А РУНВіра тут може переплутати карти і тому її в етер "нє пущать"! 

Натомість у церкві батюшки розтлумачать, що РУНВіра - це язичництво, багатобожжя, щось давнє, відстале і поросле мохом...