Показ дописів із міткою "скрєпи". Показати всі дописи
Показ дописів із міткою "скрєпи". Показати всі дописи

субота, 13 лютого 2016 р.

Ірландія - не Україна

— Как вы можете быть украинским патриотом, восхвалять УПА, настаивать на полном отделении и независимости от России и при этом говорить по-русски? Это лицемерие!
— 78.
— Что 78?
— 78 процентов ирландцев говорит по-английски, но это не мешает им подрывать британские бронетранспортеры".
----------------------
Дурнувате порівняння з Ірландією... Вони з британцями різняться РЕЛІГІЙНО. А це сильніший фактор, ніж мова. А переважна більшість українців з москалями не відрізняються релігійно.
Якби не тупий Путін з його війною, а більш розумна політика Рашки - політика "м'якої сили", то практично б усі московськомовні українці з часом стали "єдінонєдєлімцамі"...

четвер, 22 жовтня 2015 р.

Ольгінські боти. Познайомтеся з ними.

Увага! Поширте це!

Це неповний список ольгінських ботів. Вони не тупі, а дуже хитрі. Вони завели собі купу друзів і зайшли в багато спільнот. Косять під українців-патріотів. Постять ніби якусь туфту, то машинки, то котик-собачки, то щось зі "свого" міста, якісь новини.

Але періодично вставляють дезу, наприклад про те, що малазійський Боїнг збив наш СУ-25 чи те, що Крим блокує ІДІЛ під виглядом татар...

Вирахувати їх вдалося тим, що вони за півдня косяком (за чиєюсь командою) попросилися в одну зі спільнот, яка, проаналізувавши їхні профілі, зовсім би не мала бути їм цікава.

Потім, за кілька днів, також разом, тихенько її покинули, коли одному з них натякнули, що ми про них дещо здогадуємося.

Але це явно не всі, таких ще багато! Вивчайте їхній стиль і будьте пильними!

Не дайте їм втертися в довіру!

Valentina Golub https://www.facebook.com/profile.php?id=100006885180242&fref=pb_other
Irina Simonenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100007412267760&fref=nf
Artem Kushnin https://www.facebook.com/profile.php?id=100008403674019&fref=ts
Ruslana Shvets https://www.facebook.com/profile.php?id=100004822778367&fref=ts
Никита Юшко https://www.facebook.com/profile.php?id=100007165932873&fref=ts
Юлія Ковтун https://www.facebook.com/profile.php?id=100007172835976&fref=ts
Marfa Novak https://www.facebook.com/profile.php?id=100008063238904&fref=ts
Anatoliy Kovalenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100006319028248&fref=nf
Dmitro Shevchuk https://www.facebook.com/profile.php?id=100006320617984&fref=ts
Кира Рібалко https://www.facebook.com/kirrybalko?fref=ts
Alena Voytenko https://www.facebook.com/alevoytenko?fref=ts
Orest Petrenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100005416849307&fref=ts
Анастасія Гончарук https://www.facebook.com/profile.php?id=100007124056326&fref=ts
Борис Островскій https://www.facebook.com/profile.php?id=100007640148794&fref=ts
Kirill Salamatin https://www.facebook.com/profile.php?id=100008473898768
Василь Сліпченко https://www.facebook.com/profile.php?id=100009404020245&fref=ts
Yury Zhuk https://www.facebook.com/profile.php?id=100005600055667&fref=ts
Konstantin Doroshenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100006200778854
Михаил Бондаренко https://www.facebook.com/profile.php?id=100010304790283&fref=pb_other
Микита Єременко https://www.facebook.com/profile.php?id=100009067502565
Назар Шевченко https://www.facebook.com/profile.php?id=100009105274376
Daniil Kucherena https://www.facebook.com/profile.php?id=100007285067015
Stepan Glushko https://www.facebook.com/stepglushko
Александр Олейник https://www.facebook.com/profile.php?id=100009766479277
Maksim Kucherenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100008048146752
Владислава Крамаренко https://www.facebook.com/vladislavakramarenko
Олександр Бабич https://www.facebook.com/profile.php?id=100009583101219
Kirilo Rivko https://www.facebook.com/kirrivko
Artem Gavrilenko https://www.facebook.com/profile.php?id=100006319024571
Іна Гузе https://www.facebook.com/profile.php?id=100009447007732&fref=ts
Viktoria Lyah https://www.facebook.com/profile.php?id=100008130676534&fref=ts
Петро Шевчук https://www.facebook.com/profile.php?id=100006653145628
Ирина Кулик https://www.facebook.com/profile.php?id=100009097046352&fref=ts

неділя, 29 березня 2015 р.

Те, в чому солідарні Путін і Порошенко

Знаєте, що спільного у Путіна і Порошенка?

Обом їм дуже корисний чиряк Лугандонії. Їм обом потрібна там ні війна, ні мир, а щось середнє, млявоприсутнє.

Бо коли той чиряк буде видалено, то Путіна завалять за нездатність "рускіймір" розширювати. Бо тоді життя в Україні налагодиться і у нього не залишиться аргументів лякати своїх посполитих, мовляв, не повставайте, бо "будєт как на Українє".
А у Порошенка не залишиться аргументів лякати своїх посполитих на кшталт "Сидіть тихо, бо Путіннападе" і його тоді просто знищить Український народ за "все хороше"...

Тому ця війна надовго...

пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Владімір проти "чудіща заморскава" :)))


Зібрався "добрий молодєц" Владімір воювати зі страшним Чудовиськом Заморським, яке загрожувло його "духовним скрєпам". Взяв він меча і прийшов до його печери:

- Вихаді, супостат, на чєсний бой!

Мовчок. "Добрий молодєц" не заспокоюється:

- Вихаді, Барак Обамич, на бітву, я тєбя убівать буду!

З печери ні звуку. Але Владімір не відступає, продовжує мечем махати:

- Вихаді, мразь зєльоная, алі іспугался руссскава даха?

- Та я вийду, почекай, але навіщо в дупу кричати?

неділя, 26 жовтня 2014 р.

Дуже влучно про наше внутрішнє хохляцтво

…не нужно было кричать на Майдане «Слава Украине!» - этим вы испугали Донбасс. Не нужно было отменять закон про региональные языки – этим вы заставили Крым броситься к России. Не нужно было поднимать исторические темы по украино-российским отношениям – этим вы подняли против себя население России. Не нужно было ставить вопрос о НАТО и ЕС – этим вы возмутили российское руководство» и так далее и тому подобное. Таких «не нужно было» - можно грузить с неделю и вывозить товарняками.

Эти или примерно идентичные вербальные посылы мы видим, читаем, слышим последние полгода, всё это ничтожные и жалкие оправдания собственной подлости, беспомощности и узости мышления северного соседа, которые вылились сначала в Крымнаш, а затем в войну на Донбассе. 

Смысл подобного рода полупьяных или мракобесных рассуждений нижеследующ – не нужно вам, хохлам, мнить из себя что-то, живите себе тихо, мирно, не возбуждайтесь, для вашего же блага лучше ничего не делать, лежать у вышнэвому садочку, лопать сало и трескать горилку, а за вас всё решать будут серьёзные и влиятельные дяди в Москве. Вы до этого, мол, не доросли. А будете упорствовать и перечить - худо будет! 

До поры до времени это срабатывало: лишь только в Киеве заикались о, скажем, сближении (даже не членстве!) с НАТО, тот же час мутноватые личности с полураспадшейся психикой начинали собирать законченных бичей на Донбассе и натужно реветь о «невозможности дальнейшей жизни на белом свете без русского языка», разумеется, к ним немедленно примыкали оставшиеся слои населения (в основном, пенсионеры, регрессники, домохозяйки и прочие донбасские льготники с байстрюками), проклиная Киев, Украину, бендеровцев, а заодно и ни в чём не повинных НАТО и гомиков из ЕС. Не отставал и Крым, регулярно, с подленькой ухмылкой, голосуя за любую паскуду, лишь бы только она была украинофобской, радостно подхихикивая. 

И, нужно отдать должное московским трюкачам и прочим «суверенным геополитикам», сдерживать страну в развитии им с успехом удавалось – Украина неизменно откатывалась назад, бормоча придурошную мантру о «непоколебимости внутреннего мира», идя Донбассу с Крымом на уступки раз за разом. Собственно, все годы независимости Украина жила лишь этими двумя регионами, боясь возбудить их кривым словом или – не дай бог! – действием. Примкнувшему к ним так называемому «юго-востоку» внимания уделять не будем, ибо его «пророссийскость» (Херсона, Днепра, Запорожья, Одессы, Харькова, Николаева) была вымышленной, навязанной, отсюда аморфной и лишенной идеологической нагрузки, что и подтвердили события весны 2014 года, когда она в течение недели с грохотом и гвалтом завалилась, пришибив несколько верящих в неё дурачков. 

Ради этнических россиян, живущих в Крыму и на Донбассе Украина пошла на невиданное унижение собственной нации, отказавшись от строки «национальность» в паспорте – «лишь бы Крым и Донбасс были спокойны».

Ради же их умиротворения отказались от сотрудничеств с мировыми и европейскими альянсами, ведь «исконно Крым и Донбасс – российская каноническая территория, бог его знает почему оказавшаяся в составе Украины (хотя любой историк зычно ржёт с таких изречений).

Ради спокойствия и благоденствия Крыма и Донбасса регулярно стояли раком перед Газпромом, выслушивая глупые, вымышленные и пакостные заявления о так называемом воровстве газа, «ведь промышленный Донбасс должен работать, а для этого ему нужен газ».
Согласно «хотелок» Крыма сотворили им собственные парламент и правительство, хотя где это видано, чтобы архидепрессивный регион имел собственные правительства и парламент? В итоге крымские парламент и правительство и стали главными действующими лицами в авантюре с уходом из Украины. 

Ради них не убустраивали границу с РФ, потому что "у всех у нас родственники живут в Росии и мы хотим без всяких формальностей пересекать границу".

По воле этих регионов молча наблюдали за возведением неимоверного убожества – внутригосударственного барьера-разделителя на «русскоязычных» и «украиномовных».
Дабы не допускать глухого роптания, регулярно одаривали Крым и Донбасс преференциями, дотациями, субвенциями, СЭЗ и ТПР. 

И что?

Это помогло? 

Эти же русские Крыма, лишь только представилась возможность, жирно нахаркали в рожу украинцам и, кроя их неимоверным матом, свалили в РФ, оправдывая свою подлость «правосеками в Киеве», а русские Донбасса с псевдопатриотическим изяществом «борцов за русский язык» похватали в руки оружие и принялись этих же украинцев реально убивать.

Всё это закономерный и предсказуемый итог политики неопределённости, заискиваний, потаканий, заигрываний и отсутствия решительности в действиях, а также нежелание работать и сознательный уход от борьбы с внутренним врагом.

субота, 19 березня 2011 р.

Чому Хмельницький опинився під Москвою?

Коли влітку минулого року чекістський патріарх Кіріл був учергове в Україні, він відвідав Почаївську лавру на Тернопіллі. Місцевим не-сповідникам московського православ’я це не сподобалося і вони влаштували йому велелюдне пікетування.

Спостерігачі помітили таку картину. Іде Кіріл крізь коридор пікетувальників, котрі стоять із нашими прапорами та антимосковськими гаслами. І ось він голосно: «Госпаду нашему Ісусу Хрісту памолімся-а-а!». І пікетувальники ставлять на землю свої протестні знаряддя і починають хреститися…

Ніби й дрібниця, але вона глибоко символічна. Бо саме СПІЛЬНА ВІРА привела Україну Хмельницького під «високую царскую руку»…