Навіщо їхати смажитися на море з мегаполіса на переповнений народом пляж, коли можна повноцінно (і тілесно, і культурно, і естетично) не лише оздоровитися, а й наснажитися зовсім недалеко від домівки, при тому за цілком невеликі кошти?
Подумали ми з Воїславом і Ярополком і, прихопивши стару, але міцну байдарку, відправилися в Білу Церкву, через яку й тече мальовнича ріка Рось, котра і дала колись назву нашій Батьківщині - могутній державі Русь. До того ж ріка була південним кордоном Київської держави, про що свідчать городища численних міст на її лівому березі і багато залишків змієвих валів.
Відеострічка з походу розміщена в самому кінці!
Скелясті береги у Білій Церкві. Вода зелена, бо підперта двома греблями - вода стояча, нагрівається і цвіте...
Одна з гребель у селі Шкарівка. До того ж ці греблі нашому брату доводиться обносити...
Лютий завал на ріці.
Згромадилася маса колод на плаву, які перегородили русло. Хлопці стоять удвох на одній з таких колод, котра під їхньою вагою пішла під воду.
Стаючи на ці колоди (глибина 1,5-2 метри!) і розгрібаючи дрібніші, ми якось таки перетягли свого човна через завал!
Часто й такі перешкоди трапляються, але це несерйозні перешкоди :)
Дуже гарні лебеді там.
Особливо коли вони йдуть злітною смугою!
Нас зустрічає с. Острів унікальною дерев'яною церквою 10740 р.
Облизані водою прибережні скелі.
Дещо пізніше вийшли - зате відпочили і зловили бичків на юшку.
І байдарка наша відпочила.
Рокитнянський гранітний кар'єр.
Вражає розмірами.
Хочеться згадати молодість і розім'ятися на скелях. Однак кар'єр робочий і туди не пустять...
Пройдений поріг 3-ї категорії складности біля с. Синява. Запаси адреналіну поповнено! :)
Проходження його див. у стрічці, прикріпленій внизу.
Реставрований під готель і ресторан старий водяний млин у с. Синява.
Дерев'яна Миколаївська церква 10730 р. у с. Синява.
Страусина ферма. Ярополк взяв у руки одного страуса. Але довго не втримав, бо важкий :)
Зате струсиха нам знесла яєчко.
Пам'ятний знак антському царю (рексу) Божу (Бусу) і його дружині, яких, за переказами, стратили поблизу Божої гори готи у IV cт. від Хр.
В парку "Божа гора" є руїни замку польських магнатів Браницьких.
Кручі над Россю.
Пройдений поріг 3-ї категорії складности біля с. Бушеве. Проходження його див. у стрічці, прикріпленій внизу.
Старий млин біля с. Бушеве.
Романтичні руїни!
Де інвестор, який відновить цю пам'ятку?
Технічна зупинка.
Оригінальним і величним храмом зустрічає нас с. Чайки.
На черговій греблі ГЕС біля с. Дубинці. Оскільки давно не було гребель, то вода в Росі стала чиста і приємна.
Відпочиваємо і поповнюємо витрачені за день калорії.
Краса Поросся!
Місто Богуслав. Привідкрили шлюз, під яким ми встигли проскочоли ;)
Гойдалка.
Тут річка розбивається на три рукави, кожен з яких перегороджений греблею. Ми тут геть заплуталися, походили по цих рукавах і каналах, поки врешті не обнесли греблю біля місцевої ГЕС.
Біля пам'ятника Марусі Богуславці.
Скелі каньйону в Богуславі.
Стильна Св.-Троїцька церква.
Один з рукавів Росі в Богуславі.
Вечеря при заході Сонця.
Дивна кругла кам'яна спороду на самому березі перед с. Москаленки.
Що би то могло бути? І спитати не було в кого...
Велика зелена ящірка. Красуня. Я таких ще не бачив.
Нарешті довгим і зеленим водосховищем підходим до Стеблева.
Береги гранітні і мальовничі.
Музей і пам'ятник Нечуя-Левицького на його батьківщині.
Родинна церква Левицьких з води виглядає дуже гарно.
Біля статуї однієї з героїнь Нечуя - Немидори.
Гребля високої Стеблівськоїх ГЕС знизу.
Обносимо греблю. Це окрема пригода!
Скалелазіння з байдаркою в руках!
Хай би кляті комуняки, які набудували ці греблі, в труні попереверталися!
Нарешті ми на воді!
Зробили з Ярополком гак більше 5 км і сходили на місце Корсунської битви Хмельницького неподалік с. Виграїв.
На жаль пам'ятний знак ми так і не знайшли, однак знайшли старого хреста біля криниці в траві, який вже впав від часу.
Нас зустрічає славне місто Корсунь величною постаттю руського воя на гранітному острові.
Цікава архітектура церкви Спаса нерукотворного там якогось...
Ми вже збиралися тут переночувати десь у кущах, коли нам запропоновував розмістится у нього в дворі добрий дядько Дмитро, за що йому велика подяка!
Вперше в житті спали на батуті!
Ріка Рось після греблі.
Я планував іти далі, однак ми пройшли повільніше, ніж планувалося. Та й сини втомилися, хотіли додому...
Поріг "Шумки". Схоже, дійсно непрохідний.
Брама в'їзних воріт.
Взагалі, тут великий і цікавий парк на гранітних островах. Аби обійти все, треба цілий день принаймні, а у нас вже часу не було :(
Розкішний палац Лопухіних-Демидових, нажаль дещо занедбаний зовні.
Нині тут Музей Корсунь-Шевченськиї битви зими 10943 р., коли Червона армія оточила 55-тисячне угруповання Вермахту.
Паркова статуя Яну і Наталці.
Цікавий пам'ятник Пророку Тарасу на тлі палацу.
В КОРСУНІ ЩЕ ТРЕБА ПОБУВАТИ.
ТОМУ ДО ПОБАЧЕННЯ!
А тут стрічка з нашого походу:
