середа, 18 лютого 2015 р.

Отак і воюємо...

Ворог концентрує сили біля Донецького аеропорту. Команда згори - стояти як телята, "непіддаватисянапровокації" і упиратися лобами. Ворог додає сил, тисне, закидає "градами" і нарешті витісняє нас з аеропорту.

Ворог концентрує сили біля Дебальцевого. Команда згори - стояти як телята, "непіддаватисянапровокації" і упиратися лобами. Ворог додає сил, тисне, закидає "градами" і нарешті витісняє нас з Дебальцевого.

Далі ворог почергово концентрує сили біля Щастя, Авдіївки, Маріуполя... А там і Харків недалечко.

Ось і вся "стратегія" від нашого верховного барана...

У ній головне, щоб у нас було більше жертв, щоб наших "мордували", аби показати світу, що ми "ревно виконуємо", що ми старанні учні, а ось "Путін - ло-ло-ло-ло!".

І це глибоко християнське світовідчування, це пошук мучеництва і страждання. Це кайф від того, що ти відчуваєш себе жертвою. Людям з такою свідомістю значно комфортніше бути окупованим і потім скиглити та співати пісень про "волю", розмазуючи шмарклі по щоках.

І тому воно найбільше обурює нас, сповідників РУНВіри і взагалі рідновірів...

Немає коментарів:

Дописати коментар