З приводу минулого "свята" 21 листопада.
Так, я кілька разів заради цікавости підходив до протестантів до 1 грудня. Але я абсолютно не підтримував тоді тих усих єврооптимістів, які, сидячи на ґрантах, Україну тягнуть у цей веселково-толерантний Євроколгосп.
Для мене Майдан почався рівно 10 років тому, 1 грудня. І він для мене особисто й абсолютної більшости тих, хто витягнув його на свої плечах, був ніяким не "євро" - він був повстанням ЗА УКРАЇНУ. Саме тоді він почався, коли дурний Янукович із своїм псом Захарченком побили тих євроболванчиків, піднісши їм таким чином жирний подарунок.
Я провів на Майдані десь до десяти ночей, не рахуючи днів. Бо сподівався, що у Янучара вистачить розуму пожертвувати Захарченком і все затихне. Не вистачило. Зате вистачило розуму, коли вже почалася стагнація на Майдані, роздмухати пожежу законами 16 січня. Потім почати стріляти по майданівцях. А в кінці лютого злякатися виступу Парасюка і утікти зовсім у Московію.
Тому єврооптимісти мають в ноги поклонитися Януковичу, що він все зіграв по їхнії нотах і тепер вони це народне повстання проти розгулу беркутні видають за "Євромайдан" і "революцію".
Я не знаю, як краще...
Чи так, як сталося, коли ми отримали Небесну сотню, потім довгу війну, втрату земель і тисячі й тисячі загиблих. Зате маємо форсоване формування Нації.
Чи якби Майдан тоді затих і цього всього би не було, а нація би формувалася довго й еволюційним шляхом...
Як би там ми не хотіли, але все сталося як сталося.
У всякому разі 21 листопада для мене жодного свята немає. Натомість сьогодні можна відзначити початок повстання проти безпричинного свавілля янучарів.
Але краще в кінці лютого просто покласти квіти героям Небесної сотні, котрі теж далеко й далеко не всі йшли під кулі за Євроколгосп, у котрий нас тепер тягнуть на налигачі...
Немає коментарів:
Дописати коментар