Сумна доля української книги на тлі суперпатріотичного фестивалю

 

Привіз нині патріотичну книгу на дуже вже патріотичний фестиваль «Під покровом Тризуба» у Боярку.

Ще не встиг розкласти на столику, як підходять дві молоді особи у віночках і правильно-націоналістичних футболках – молоко ще на губах не обсохло, але мізки навчилися конопатити вже доволі професійно:

 
- 1. Не там стола поставив. 2. Чого нас не попередив про приїзд, як не соромно? 3. Дай дєньгу!

 
- Та, кажу, у мене нема грошей доки, хіба як щось куплять…

- Добре, даємо годину.

Але стола перетягнув, як і хотіли. За годину в мене ледве купили одну книгу і я прикинув, що тут не зароблю більше, ніж вимагає рекет. Ну, не битися ж із ним, тому довелося скидати книги в торбу і чесати додому.

- - -

Хтось пам'ятає ще часи, коли на Майдані біля Головпошти продавали книги? Так ось, нині там продають значечки, шарфики і обкладинки на ксіви. Книги там можна за весь день не продати жодної! Ось так ми нині прогресуємо.

У всій Европі українці читають найменше. Хіба, може, Молдова трохи менше, та й то навряд. То чого тоді дивуємося, що обираємо янковичів, порошенків, зєлєнскіх і велику купу наволочі до ВР?

Я ще якось розумію мусорилих, які мене ганяють із книгами, бо «нє положено» і все таке - що з них взяти?..

Але коли на суперпатріотичному фестивалі, де дуже вітають обвішаних брязкальцями байкерів на мацациклах, артистів, різних реконструкторів тощо, а ось українську патріотичну книгу витісняють, то це діагноз чухраїнцям…

Тому дякую вам, організатори фестивалю, що допомагаєте забивати цвяхи у труну книговидавництва і книгочитання – ви корисну справу робите, сприяєте доведенню українців до бидлячого стану.

А я, мабуть, спалю ці книги до бісової мами і далі буду торгувати горілкою чи наркотою – тоді буде чим і державі заплатити, і мусорилим, і фестивальщикам шибко патріотичним…