вівторок, 6 липня 2021 р.

Случ. Похід байдаркою від Звягеля до Сарнів. Червень 11021 р.



Похід байдаркою від Звягеля (перейменованого Катериною ІІ в "Новоград-Волинський") до Сарнів здійснили в червні 11021 року Дажбожого Яромисл, Воїслав і Ярополк Іващенки. 

Дорогою нас застало Свято Купала, то ми його відсвяткували так, як могли собі дозволити в умовах походу. 

Ріка Случ - чудова ріка! Раджу всим побувати.

Приємного перегляду і залишайте коментарі з уподобайками!

У Звягелі не буває хатніх крадіжок, оскільки там оселю охороняють страшно люті домашні тварини ;)

Стоянка навпроти гирла річки Церем через півтори доби походу.
Світлини, відзняті до цієї миті, були втрачені, оскільки ми увечері втопили фотокамеру :(

Вранішній туман

Сонце потроху піднімається і наближається виснажлива процедура побудки Ярополка з Воїславом :)

Кучерявий клен вже зачекався синів

Роса вже готова висохнути на Сонці

Вмочили весла. Похід продовжується

Прибережні мальовничі скелі й камені 

Пройшли найцікавіший поріг "Люботів"

Зупинилися в селищі Городниця.
Нагорі - Георгіївський монастир

Пішли з Ярополком поповнювати запаси води й харчів
Біля входу до монастиря. Він досить крупний

В парку, закладеному Чарторийським, знайшли джерело "живої води". Однак відра там не виявилося і довелося лізти в криницю, аби набрати. Але вода дійсно пресмачна!

Дійшли до т.зв. "Случанської Швейцарії"
Унікально мальовничі краєвиди!

Ярополк розповідає про тутешні визначні місця )

Стоянка була просто неймовірна!

Случ навпроти села Маринин

На високому давньому городищі Х-ХІ ст біля с. Маринин, на яке ми ледве задерлися

Хочу літати!

Внизу - ріка, де нас чекає Воїслав

Свято-Преображенська дерев'яна церква в селі

Дном цього холодного яру худоба, а нині ми з Ярополком, спускаємося до ріки

"Ой, чий то кіно стоїть?" Дуже красиво позує!
До речі, кінний транспорт на Рівненській Волині дуже популярний і коней у людей багато

Підходимо до знаменитого Губківського замку

Задерлися з Воїславом на одну з веж

Звідти ми прийшли. Вигляд просто заворожує!

А це вниз по ріці

Благородні автентичні руїни!

Кругова панорама на згадку

Воїслав під аркою

Тепер я

Склепіння арки

Цей замок рівно 425 років тому взяли косаки-повстанці Лободи-Наливайка

А це поряд гора Дзвінецька, де теж колись була фортеця і яку брали повстанці. 
І там є косацький хрест

Стоїмо навпроти села Бистричі

Тут між іншим народився засновник тієї першої УПА "Поліська Січ", легендарний Тарас Бульба-Боровець

Цікаво виконана дерев'яна церква в Бистричах

Церква ж у сусідньому Колодязному цілком модерна і струнка

Понтонний міст в селі Хотин. Вдалині Покровський монастир.
Знову доведеться перетягувати байдарку через ці "понти", як їх обізвали сини...

Місто Березне. Покровська церква. Відрадно, що ПЦУ

Бульбу-Боровця тут шанують

Настінні розписи героїко-патріотичного змісту в Березному

А ось такі вже мости ми любимо!

Захід Сонця навпроти села Вітковичі

Круча біля впадіння річки Великої.
Там є джерело, але ми про це не знали :(

Перший польський прикордонний бункер (кордон до 10939 року) біля села Богуші. Його комуняки пізніше винесли в повітря - великою кількістю вибухівки, оскільки уламки в кілька кубометрів бетону відлетіли на два десятки метрів.

Руїни необхідно облазити й дослідити!

Церква і знову благородні тварини в селі Князівка. Ми тут поповнилися водою і провізією

В лісі навпроти Князівки величезна гойдалка - метрів 15 висотою. Ми такої ще не бачили!

Тут нас застало Свято Купала і ми його чесно відсвяткували.

Піца, спечена на веслі - це щось!

Поряд - дуб з величезним дуплом

У ньому можна не лише сховатися від дощу, а й жити всим нашим екіпажем!

Ось так ще

Польський бункер перед селом Тинне

Його теж пробували винести в повітря, але це, на щастя, їм слабо вдалося

Він великий і поряд ще є підмурівки, нібито казарм

Продовжуємо днювати біля великого села Тинне - оскільки квитки на потяг не вдалося взяти...

Вечеря на зорі. Комарі вже гострять свої жала і нам пора пірнати в намет

Руїни ще одного бункера навпроти Тинного

Він поруйнований вже ґрунтовно

А цей бункер цілком живий і я зміг у нього проникнути!
Його не підірвали очевидно тому, що він у селі, зовсім поряд з церквою

Купання в гирлі річки Тустань. Цікавий температурний контраст, оскільки вода в Случі тепла, а в Тустані - холодна, джерельна

Фініш.
Байдарку зібрали і намагаємося врятуватися від лютого пекла в тіні.
Увечері нас чекає задушливий потяг на Київ...


Немає коментарів:

Дописати коментар