Сьогодні мав цікаву дискусію в супермаркеті АТБ. Мені вчергове набридло, що на мою українську касирки відповідають малозрозумілою московською і я, вже відходячи від каси на "спасіба, пріхадітє єщьо" тихо запитав: "А коли по-нашому будете говорити?"Молода касирка просто посміхнулася і ми би просто розійшлися, я - з надією, що вона таки щось колись зрозуміє.
Але за мною отоварювався чоловік, який відразу почав мені вказувати (українською мовою доволі непоганою!), що я не маю права робити таких зауважень. Кілька раз повторив, що він капітан ЗСУ, воював на сході, віддавав всі команди московською мовою і там, мовляв, майже всі так говорять. І що я, мовляв, сам ще десять років тому говорив московською, а тепер чіпляюся до людей. Я відповів, що вже 26 років в Україні говорю лише українською і почав ще за Совдепії і в Херсоні, що йому в голову не вклалося і він мені не повірив.
Я йому запропонував уявити, щоб у Франції касирка відповідала всим лише англійською. І це не будучи Франція у стані війни з Англією!
Зрозумівши, що мене на голий аргумент "а ти воював?" не візьмеш, він пішов своєю дорогою.
А шкода. Щиро поважаючи його за те, що він Україну захищав збройно, я би ще поставив ще ряд запитань:
1. А ви там, на війні розмовляєте ще й лютим матюччям. То, може, хай і касири так розмовляють з клієнтами?
2. Чи не думали ви про те, що якби на Донбасі (і в Криму!) була би в пошані українська мова, то й "рускіймір" у вигляді танків туди би не сунувся?
3. Якби ви на війні в радіоетері спілкувалися виключно українською, яку москалі вживу дуже погано розуміють, то кілька десятків наших вояків (а може і сотня!) залишилися б живими? Недаремно ж американці під час ІІ Світової для переговорів в етері залучали представників індіанських племен!
4. Коли під час тої ж ІІ Світової Черчілю запропонували урізати бюджетні асигнування на культуру, то той відповів: "А за що ж ми тоді воюємо?!" То скажіть, чи ви добре розібралися, за що ж ви особисто воювали, коли одною рукою захищаєте Україну від "рускогоміра" на сході, а іншою насаджуєте його в столиці, даючи агресивно знати оточенню, що українська мова і культура тут не потрібні?
Я йому запропонував уявити, щоб у Франції касирка відповідала всим лише англійською. І це не будучи Франція у стані війни з Англією!
Зрозумівши, що мене на голий аргумент "а ти воював?" не візьмеш, він пішов своєю дорогою.
А шкода. Щиро поважаючи його за те, що він Україну захищав збройно, я би ще поставив ще ряд запитань:
1. А ви там, на війні розмовляєте ще й лютим матюччям. То, може, хай і касири так розмовляють з клієнтами?
2. Чи не думали ви про те, що якби на Донбасі (і в Криму!) була би в пошані українська мова, то й "рускіймір" у вигляді танків туди би не сунувся?
3. Якби ви на війні в радіоетері спілкувалися виключно українською, яку москалі вживу дуже погано розуміють, то кілька десятків наших вояків (а може і сотня!) залишилися б живими? Недаремно ж американці під час ІІ Світової для переговорів в етері залучали представників індіанських племен!
4. Коли під час тої ж ІІ Світової Черчілю запропонували урізати бюджетні асигнування на культуру, то той відповів: "А за що ж ми тоді воюємо?!" То скажіть, чи ви добре розібралися, за що ж ви особисто воювали, коли одною рукою захищаєте Україну від "рускогоміра" на сході, а іншою насаджуєте його в столиці, даючи агресивно знати оточенню, що українська мова і культура тут не потрібні?
Немає коментарів:
Дописати коментар