четвер, 29 січня 2015 р.

Про популярну Порошенкову мантру





Зараз ми спостерігаємо, як динери-линери метр за метром наступають і просуваються вперед по всьому фронту.

Натомість українське командування демонструє псячу відданість Мінським домовленостям, на які лугандони давно відкрито і впевнено начхали.

Ось цікаво, якщо замкнеться і Дебальцівський котел, то й тоді наш горе-президент буде повторювати свою остогидлу мантру про те, що "військового вирішення нема"?..

А яке є? Ти катаєшся по світу, збираєш різні сесії-форуми-симпозіуми, демонструєш, як москалі тебе мордують і ДЕ РЕЗУЛЬТАТ ТОГО ВСЬОГО? Чергове "глибоке занепокоєння"?

Є дві схеми поведінки людини, на яку напали:


1. Ходити і всим жалітися, демонструвати свої рани, скиглити про поганого агресора, плакати і розмазувати соплі по обличчю. А всі будуть робити жалісливе обличчя, але відмахуватися від тебе, як від обридлої мухи. Це схема християнська, жертовна.

2. Мобілізуватися, купити нову зброю, тренуватися, розробляти плани, як помститися нападнику будь-якими способами, а не виставляти самим собі недолугі прапорці "силового вирішення нема". Це схема РУНВірівська, вольова.


Яку поведінку демонструє наш владний крамар, всим зрозуміло...


Питання тут у тому, що навіть коли "Великий Брат" нам допоможе і визволить нас від супостата, перспективи у нас будуть непривабливі. І про це говорила наш Пророк.

Немає коментарів:

Дописати коментар