Про нову палестино-ізраїльську війну і нашу горе-дипломатію

 

Наш горе-президент заявив, що Іран є спільним ворогом України й Ізраїлю.

Ні, я розумію, можна підтримувати Ізраїль, коли на нього так підступно і жорстоко напали. До того ж розраховувати на його допомогу якусь у нашій війні. Це раціонально.

Але навіщо при цьому наживати собі ворогів? Нам ворогів не вистачає? І це стосується не лише Ірану, який хоч нас ворогами і не вважає, однак хоче підзаробити на своїх "шахедах". Це стосується загалом усього мусульманського світу, котрий зараз, після варварських бомбардувань Сектора Гази і наземної операції там стане на бік Палестини. Та й далеко не лише мусульманський світ.

 
Може треба підтримувати Ізраїль, але якось обережніше? Якісь інші вирази підбирати? Занепокоєння там якесь, вимоги припинити бойові дії, пропозиції звільнити заручників, гуманітарна там якась допомога...

Чи нашим верховним йолопам мистецтво дипломатії не відоме й не потрібне? Їм потрібно лише далі множити когорти ворогів України? Бо вірять, що Захід нам допоможе і від усих нас порятує?

Ну-ну...

ПОМ'ЯНІМО ЩЕ ДЕЯКИХ З НАШИХ ВОЯКІВ, ЩО ЗАГИНУЛИ ОСТАННЬОГО ЧАСУ:

06 вересня:
- внаслідок поранення, отриманого під час розвідки поблизу с. Одрадокам’янка біля Берислава помер в шпиталі 39-річний сержант 131-го Калинівського ОРозвідК, Герой України Андрій Орлів з Полтави;

07 вересня:
- під час виконання бойового завдання на війні загинув доброволець Сил Оборони, член «Українського легіону» Євген Шаян-«Пух» з Києва;

18 вересня:
- на Донеччині загинув 25-річний доброволець 7-го ОК «Арей» УДА у складі 129-ї Криворізької ОБрТрО, батько трьох малолітніх дітей Максим Дяченко з Кочубеївської ОТГ Бериславського повіту Херсонщини;

20 вересня:
- на війні загинув вояк Сил Оборони Олексій Клочко із Самара на Січеславщині;

22 вересня:
- внаслідок ворожого артобстрілу на Донеччині загинув 36-річний вояк Окремої Київської Президентської бригади ім. Гетьмана Хмельницького Ігор Мокрий з м. Носівки Ніжинського повіту, мешкав у Києві;
- на Донеччині загинув 30-річний вояк 79-ї Миколаївської ОДесШтБр Руслан Якушевич з м. Носівки Ніжинського повіту;

23 вересня:
- внаслідок мінометного обстрілу біля Бахмута загинув 30-річний вогнеметник Сил Оборони Олександр Литвиненко з Нетішина на Хмельниччині;
- на Донеччині загинув 24-річний гранатометник 80-ї Львівської ОДесШтБр Анатолій Коломійчук з Віньковецької ОТГ Хмельницького повіту;
- внаслідок артобстрілу загинув на війні 27-річний вояк Сил Оборони, доброволець, майстер спорту зі стрибків на батуті Антон Ігошин-«Мультик» з Херсона;
- поблизу с. Новомихайлівка біля Мар’їнки загинув 36-річний ройовий 79-ї Миколаївської ОДесШтБр Андрій Зінкин з Дубна на Рівненщині;
- на Донеччині загинув 37-річний вояк 54-ї Бахмутської ОМБр, в минулому депутат міськради, Вадим Сергійко зі Сновська Корюківського повіту Чернигівщини;

24 вересня:
- поблизу с. Кислівка біля Куп’янська загинув 36-річний вояк ЗСУ, що пішов на війну в 2014 р., Андрій Самохин із Затишнянської ОТГ Кам’янського повіту Січеславщини;
- внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині загинув 20-річний снайпер 1-ї ОБрСпПр ЗСУ ім. Богуна Олексій Шащук з Борзнянської ОТГ Ніжинського повіту Чернигівщини;

25 вересня:
- поблизу с. Мала Токмачка на Токмацькому напрямку загинув 19-річний вояк ССО, доброволець Ілля Романівський з Чорноострівської ОТГ Хмельницького повіту;

26 вересня:
- поблизу с. Мала Токмачка на Токмацькому напрямку загинув 29-річний Богдан Власюк з Красилівської ОТГ Хмельницького повіту;
- біля Кремінної загинув 31-річний доброволець, вояк 12-ї Київської БрСпПр НГУ «Азов», батько трьох малолітніх дітей Олександр Сулимів з м. Винники Львівської ТГ;

27 вересня:
- внаслідок бойових поранень, отриманих біля с. Новоєгорівка на Сватівському напрямку, помер в шпиталі 30-річний вояк Сил Оборони Олександр Рупташ з Білогірської ОТГ Шепетівського повіту Хмельниччини;
- на Запоріжжі загинув вояк Куреня ім. Шейха Мансура, володар Кубка світу та України з панкратіону Магомед Ганієв з Кривого Рогу;
- внаслідок мінометного обстрілу біля с. Новопрокопівка Токмацького напрямку загинув вояк 103 БРТрО Львівщини Андрій Куп’як з Белзької ОТГ Червоноградського повіту Львівщини;

28 вересня:
- загинув 44-річний доброволець, вояк 110-ї Черкаської ОМБр Михайло Бабульчак з Верховини Ів.-Франківщини;
- в Сіверськодонецькому повіті загинув 28-річний вояк 81-ї Краматорської ОАМБр Богдан Окаєвич з Теофіпільської ОТГ Шепетівського повіту Хмельниччини;
- на Сіверськодонецькому напрямку загинув 27-річний вояк 81-ї Краматорської ОАМБр Роман Паракієвич з Дрогобича;
- поблизу с. Приютне на Бердянському напрямку загинув 55-річний вояк ОГШтБр Богдан Николайчук з Луцька;
- від ворожої кулі загинув 35-річний доброволець, вчитель музики мол. лейтенант Олександр Юрів-«Музикант» з Херсона;
- внаслідок поранення, отриманого на Луганщині, помер в шпиталі 38-річний доброволець Сил Оборони, який на війні з 2015 р., Олександр Ферфецький із Недригайлівської ОТГ Роменського повіту Сумщини;
- біля с. Вишневе на Сватівському напрямку внаслідок ракетно-бомбового удару загинув 46-річний вояк 44-ї Ніжинської ОМБр Михайло Гладких з Чернеччинської ОТГ Охтирського р-ну Сумщини, переселенець із Донецька;

29 вересня:
- внаслідок важких поранень на війні помер в лікарні 42-річний чотовий зв’язківців 100-ї ОБрТрО Волині, який на війні з 2014 р., Анатолій Мосорук з Луцька;
- внаслідок мінометного обстрілу поблизу Новопрокопівки на Токмацькому напрямку загинув 42-річний вояк ОАМБр Володимир Годованиченко з Бурині Конотопського повіту;
- поблизу Андріївки біля Бахмута загинув 18-річний доброволець Сил Оборони Матвій Охотський з Кам’янського на Січеславщині;
- поблизу Роботиного на Токмацькому напрямку загинув 48-річний вояк Сил Оборони Юрій Криворучко з Марганця на Січеславщині;

30 вересня:
- поблизу с. Берестове біля Соледара внаслідок артобстрілу загинув 32-річний вояк 10-ї Коломийської ОГШТБр, доброволець, який на війну повернувся з Італії, Максим Дячук з Хмельницького;
- на Донеччині загинув 24-річний вояк 80-ї Львівської ОДесШтБр Роман Самбірський з Радехова Червоноградського повіту Львівщини;
- на Донеччині загинув героєм 25-річний командир танкової сотні 10-ї Коломийської ОГШтБр, нагороджений орденом, майор Роман Грицик-«Нельсон» з Добромильської ОТГ Самбірського повіту Львівщини, мешкав у Червонограді;
- внаслідок удару ворожого дрона поблизу Лимана загинув естонський доброволець Міжнародного легіону ТрО Танель Криггуль-«Стінґер»;
- поблизу Лимана Першого біля Куп’янська загинув 43-річний ройовий 115-ї Черкаської ОМБр Віктор Безменський із смт Зарічного Вараського повіту Рівненщини;

01 жовтня:
- внаслідок мінометного обстрілу поблизу с. Новодарівка на Бердянському напрямку загинув 26-річний вояк Сил Оборони В’ячеслав Діденко з Мерефи Харківського повіту;
- поблизу с. Курдюмівки біля Бахмута загинув вояк ШтПолку «Цунамі» ОбШтБр Нацполіції «Лють» Іван Староста з виноградівської ОТГ Берегівського повіту Закарпаття;
- на Донеччині загинув 28-річний вояк Сил Оборони Роман Байєр з Херсона;
- внаслідок ракетного удару в Куп’янському повіті загинув 23-річний сотенний 95-ї Житомирської ОДесШтБр, нагороджений, медаллю, орденом і відзнаками, вроджениий вояк, капітан Данило Пономаренко-«Панама» з Білопілля Сумського повіту;

02 жовтня:
- в бою за Дніпро на Херсонщині загинув 39-річний вояк ССО, який на війні добровольцем з 2014 року, а під час окупації Сумщини організував підпілля, Дмитро Білоус-«Глобус» із Сум;

03 жовтня:
- внаслідок артобстрілу біля с. Макіївка на Сватівському напрямку загинув 37-річний вояк Сил Оборони Олексій Клочко із Сум;
- загинув 51-річний вояк 128-ї Мукачівської ОГШтБр Сергій Федорці з Мукачева;

04 жовтня:
- внаслідок мінометного обстрілу в Ямполі на Донеччині загинув 52-річний вояк Сил Оборони, батько трьох дітей Євген Роюк з Красилова на Хмельниччині;
- внаслідок отриманих поранень на Запоріжжі 21 вересня в шпиталі помер бойовий медик аеророзвіддників, доброволець, волонтер «Українського легіону» Геннадій Боднарчук з Кам’янця на Хмельниччині, мешкав у Києві;
- внаслідок мінометного обстрілу біля с. Новоандріївки біля Оріхова загинув 49-річний вояк Сил Оборони Володимир Дулич із Полонської ОТГ Шепетівського повіту Хмельниччини;
- поблизу Кліщіївки біля Бахмута загинув 47-річний вояк 1-го ОМК «Вовки да Вінчі» у складі 67-ї ОМБр Олексій Масурів-«Дніпро» з Луцька;
- внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу поблизу Красногорівки біля Донецька загинув 48-річний доброволець Сил Оборони Тимофій Єршів з Лебедина Сумського повіту;
- в бою біля с. Кучерів Яр на Донеччині загинув 47-річний ройовий ЗСУ Євген Головин з Вільногірська Кам’янського повіту Січеславщини;
- на війні загинув 53-річний вояк ЗСУ, головний сержант підрозділу Василь Шкрібляк з Верховинської ОТГ Ів.-Франківщини, що прожив 25 років у Московії і повернувся додому у 2014 р.;
- поблизу с. Пригір’я Бериславського повіту загинув вояк Сил Оборони Максим Кушнір з Подільського повіту Одещини;

05 жовтня:
- під час несення служби від серцевого нападу помер 34-річний вояк Сил Оборони, який на війні з 2014 р., мол. лейтенант артилерії Анатолій Усатих із Сум;

06 жовтня:
- внаслідок артобстрілу в Сіверську загинув 37-річний волонтер, потім доброволець 1-ї ОБрСпПр Ім. Богуна ЗСУ Святослав Соломчак з Бориславської ОТГ Дрогобицького повіту;
- поблизу с. Білогорівки на Луганщині загинув 28-річний вояк 81-ї Краматорської ОАМБр Артем Садовський з м. Южне на Одещині;

07 жовтня:
- в Запорізькій обл. загинув вояк Сил Оборони, майстер спорту з боксу, член збірної України Олександр Чорний з Хмельницького;

08 жовтня:
- на Донеччині внаслідок відриву тромбу помер 56-річний легендарний командир 206-го ОКТрО 241-ї Київської ОБрТрО, «кіборг», підполковник Віталій Баранів-«Біба» з Києва;

Хай душі наших героїв-вояків, а також душі мирних громадян-патріотів України пребудуть вічно в Царстві Духа Предків Рідних!

Слава Дажбогові! Слава Його Пророку! Слава Героям України!

МИ ЗДОЛАЄМО ЦЬОГО МОНСТРА! ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! КРЕМЛЬ БУДЕ ЗРУЙНОВАНИЙ!

ПОМ'ЯНІМО ЩЕ ДЕЯКИХ З НАШИХ ВОЯКІВ, ЩО ЗАГИНУЛИ У ВЕРЕСНІ

02 вересня:
- поблизу с. Вербове на Токмацькому напрямку внаслідок мінометного обстрілу загинув 37-річний ройовий 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр Михайло Богачик з Клішківецької ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;

05 вересня:
- поблизу с. Вільшана біля Куп’янська загинув 36-річний Сергій Лисенко з Богодухівської ОТГ Харківщини;
- на війні загинув 21-річний вояк 82-ї Чернівецької ОДесШтБр Віталій Боднар з Чернівців;

06 вересня:
- в бою з ворожою ДРГ на Сумщині загинув 30-річний ройовий кулеметників в/ч А4069 Денис Маковій із Сокирянської ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;
- в районі Нової Каховки під час розвідки загинув 46-річний Сергій Бондаренко з Кривого Рогу;
- на Запоріжжі загинув 28-річний вояк Сил Оборони Василь Кімейчук з Верховини на Ів.-Франківщині;
- в боях на Донеччині загинув вояк Сил Оборони Денис Нарожиленко з Шевченківської ОТГ Куп’янського повіту Харківщини;

07 вересня:
- внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині загинув 31-річний вояк 109-го Ів.-Франківського ОГШтК 10 Коломийської ОГШтБр Євген Красівський зі Сторожинецької ОТГ Чернівецького повіту;
- був похований 47-річний вояк Чернівецької в/ч А4856 Ігор Гончар з Кельменецької ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;

08 вересня:
- був похований вояк 107-ї БрТрО Чернівецької обл. Сергій Горюнів з Чернівців;

09 вересня:
- був похований вояк в/ч А4069 Олег Пламенний з Мамалигівської ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;

10 вересня:
- в боях біля Бахмута загинув 41-річний вояк 3-ї ОШтБр, майстер спорту Володимир Черниш-«Ред Булл» з Полтави;

11 вересня:
- під час виконання бойового завдання в Конотопському повіті загинув 56-річний вояк Чернівецької в/ч А4069 Сергій Антоняк із Сокирян Дністровського повіту Чернівецької обл.;
- внаслідок артобстрілу на Донеччині загин вояк 18-го Саратського ОКМорПіхоти 35-ї Дачненської ОБрМорПіхоти Віталій Кузик з Вашківецької ОТГ Вижницького повіту Чернівецької обл.;

13 вересня:
- поблизу Кліщіївки, що біля Бахмута, загинув 38-річний стрілець-гранатометник 80-ї Львівської ОДесШтБр, доброволець Роман Топор з Кропивницького;
- під час звільнення с. Андріївки біля Бахмута загинув 29-річний бойовий медик 3-ї Київської ОШтБр Олександр Барсуків-«Дворф» з Черкащини;
- поблизу с. Іванівське біля Бахмута загинув вояк в/ч А4436 Сергій Сіліневич з Недобоївської ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;
- в Запорізькій обл. загинув 42-річний вояк 3-ї Харківської БрОпПр НГУ «Спартан» Євген Безушко з Новоселицької ОТГ Чернівецького повіту;

14 вересня:
- на Токмацькому напрямку загинув 41-річний механік-водій 116-ї Полтавської ОМБр Олександр Овчаренко з Остерської ОТГ Чернигівського повіту;
- на Попаснянському напрямку загинув 31-річний вояк 10-ї Коломийської ОГШтБр Василь Докучаїв з Глибокої Чернівецького повіту;
- загинув вояк 63-ї Старокостянтинівської ОМБр Роман Тащук з Чернівців;

15 вересня:
- в боях поблизу Андріївки біля Бахмута загинув вояк 93-ї ОМБр «Холодний Яр» (Черкаське) Олександр Олійник з Дергачівської ОТГ Харківського повіту;

16 вересня:
- на війні загинув 34-річний вояк Сил Оборони Олександр Бондар з Конотопа;
- загинув 23-річний вояк Сил Оборони Артем Череватенко з Даріївської ОТГ Херсонського повіту;
- від вогнепального поранення загинув механік-водій Сил Оборони Іван Томенко з Ворожби Сумського повіту;
- виконуючи бойове завдання загинув вояк 116-ї Полтавської ОМБр Михайло Заручинський із Конятинської ОТГ Вижницького повіту Чернівецької обл.;
- виконуючи бойове завдання внаслідок артострілу загинув 55-річний вояк 116-ї Полтавської ОМБр Сергій Москалюк з Глибоцької ОТГ Чернівецького повіту;
- загинув вояк 37-го Запорізького ОМПК 56-ї Маріюпільської ОМПБр Василь Попович з Чернівців;

17 вересня:
- на війні, на Токмацькому напрямку загинув 33-річний доброволець 47-ї ОМБр «Магура», в минулому депутат Ніжинської міськради, Юрій Ландар з Ніжина;
- внаслідок артобстрілу на Луганщині загинув 44-річний вояк 66-ї ОМБр ім. Мстислава Хороброго Олександр Кошіль з Бобровицької ОТГ Ніжинського повіту;
- внаслідок артобстрілу під час наступу на Бахмутському напрямку (?) загинув 55-річний вояк 28-ї ОМБр (Чорноморське), учитель, котрий першого ж дня пішов на війну добровольцем, Володимир Калмик з Біляївки Одеського повіту;
- поблизу с. Кліщіївка біля Бахмута загинув 32-річний Руслан Данильчук з Глобинської ОТГ Кременчуцького повіту;
- від серцевої хвороби помер у в/ч в Слов’янську 20-річний ройовий, що мав поранення, Дмитро Чиж з Краснокутська Богодухівського повіту Харківщини;

18 вересня:
- на війні, на Токмацькому напрямку загинув 31-річний доброволець 117-ї Сумської ОМБр, ройовий Олександр Гега з Ніжина;
- поблизу с. Роботине біля Оріхова загинув 23-річний бойовий медик, доброволець 117-ї Сумської ОМБр Іван Удодик з Березнівської ОТГ Рівненського повіту;
- внаслідок удару ворожої авіяції поблизу с. Вербове на Токмацькому напрямку загинув 30-річний розвідник-сапер 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї ОДесШтБр, доброволець Іван Різник з Валківської ОТГ Богодухівського повіту Харківщини;
- в боях на Токмацькому напрямку загинув 25-річний головний сержант чоти 46-ї Полтавської ОАМБр Михайло Довбня з Ічнянської ОТГ Прилуцького повіту Чернигівщини;
- поблизу с. Іванівське біля Бахмута загинув (помер?) 47-річний вояк Чернівецької в/ч А4436 Андрій Солдатихин з Бахмута;
- біля Роботиного на Токмацькому напрямку загинув чотовий 82-ї Чернівецької ДесШтБр (87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр?) Олег Свінцицький з Чернівців;
- біля Вербового на Токмацькому напрямку загинув ройовий 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр Володимир Пшик із Жовтанецької ОТГ Львівського повіту;
- біля Роботиного на Токмацькому напрямку загинув 54-річний вояк 14-ї Калинівської БрОпПр НГУ «Червона Калина» Роман Пирин з Дрогобицької ОТГ Львівщини;

19 вересня:
- біля с. Першотравневе Ізюмського повіту виконуючи бойове завдання загинув інспектор ДержПрикСлужби Олександр Якушів з м. Буринь Конотопського повіту Сумщини;
- біля Курахового загинув 33-річний вояк 15-го ОМПК 58-ї Конотопської ОМПБр Юрій Гринівецький зі Збаразької ОТГ Тернопільського повіту;
- поблизу с. Рівнопіль, що біля Вел. Новосілки на Донеччині внаслідок скинутого з дрона боєприпасу загинув 38-річний бойовий медик 227-го ОКТрО 127-ї ОБрТрО Харкова Станіслав Карамушка з Мерефи Харківського повіту;
- поблизу м. Покровськ загинув 42-річний вояк Сил Оборони Володимир Халимончук із Запоріжжя;
- внаслідок ракетного удару біля с. Ківшарівки загинули двоє волонтерів, які вивозили людей з Куп’янщини: Сергій Шалигин та Вадим Забара, обидва з П’ятихаток (Харків);
- поблизу Курахового загинув 43-річний стрілець-санітар 59-ї ОМПБр (?), доброволець Карен Діланян з Лебединської ОТГ Сумського повіту;
- загинув 27-річний вояк 80-ї Львівської ОДесШтБр Роман Буряк з Мамалигівської ОТГ Дністровського повіту Чернівецької обл.;
- загинув 29-річний морський піхотинець, доброволець, сирота Назар Мурдза зі Львова;
- внаслідок важкого поранення голови 13 вересня поблизу с. Озарянівка біля Бахмута помер в шпиталі 30-річний вояк 24-ї Яворівської ОМБр Ігор Олійник із Заболотцівської ОТГ Золочівського повіту Львівщини;
- загинув ройовий 68-ї Ужгородської ОЄгерБр, доброволець Михайло Турчин зі Львова;

20 вересня:
- внаслідок важкого поранення 20 липня в с. Ковалівка на Луганщині помер в шпиталі 28-річний капітан ДержПрикСлужби, нач. застави 5-го загону Степан Краплич із Сум;
- поблизу с. Мала Токмачка біля Оріхова загинув десантник Максим Бобейко з Ширяївської ОТГ Березівського повіту Одещини;
- на Запоріжжі загинув 27-річний командир мінометного розрахунку, доброволець Олександр Яценко з Валківської ОТГ Богодухівського повіту Харківщини;
- поблизу с. Лозова на Сватівському напрямку загинув 49-річний артилерист Ренат Приходько з м. Первомайське Лозівського повіту Харківщини;
- на війні загинув 24-річний вояк Сил Оборони Костянтин Маковецький з Балаклійської ОТГ Ізюмського повіту Харківщини;
- після важких поранень внаслідок артобстрілу помер в шпиталі 28-річний вояк 10-ї Коломийської ОГШтБр Андрій Шевчук з Лівинецької ОТГ Дністровського р-ну Чернівецької обл.;
- біля Костянтинівки загинув вояк 24-ї Яворівської ОМБр Любомир Марущак з Дрогобича;
- загинув 51-річний вояк 24-ї Яворівської ОМБр Любомир Дольчик з Бісковицької ОТГ Самбірського повіту Львівщини;

21 вересня:
- біля с. Григорівка (котра?) на Донеччині загинув 56-річний гранатометник Сил Оборони Вадим Сушко з Конотопа;
- поблизу м. Родинське біля Покровська загинув 24-річний доброволець, вояк інж.-технічної сотні 38-ї ОБрМорПіхоти Андрій Сороковий з Нехворощанської ОТГ Полтавського повіту;
- на Донеччині загинув 28-річний вояк Сил Оборони Володимир Звір з Жовківської ОТГ Львівського повіту;

22 вересня:
- поблизу Кліщіївки біля Бахмута загинув 32-річний Іван Шеменів зі Стрийської ОТГ Львівщини;
- в Запорізькій обл. загинув бойовий медик ДесШтБр Микола Павелко з Новояворівської ОТГ Яворівського повіту Львівщини;
- від кулі загинув 19-річний вояк Сил Оборони Вадим Мись з Воловця Мукачівського повіту Закарпаття;
- біля Торецька від серцевої недостатности помер 55-річний вояк Микола Юзефович з Борислава Дрогобицького повіту;

23 вересня:
- внаслідок ворожого артобстрілу на Токмацькому напрямку загинув 29-річний снайпер-стрілець 116-ї Полтавської ОМБр Олександр Гордієнко з Ічні Прилуцького повіту Чернигівщини;
- був похований вояк 79-ї Миколаївської ОДесШтБр Денис Галяр з Чернівців;

24 вересня:
- під час штурму поблизу с. Залізнянське біля Бахмута загинув 27-річний вояк 30-ї Звягельської ОМБр Віталій Терещенко з Пирятина Лубенського повіту;
- внаслідок артобстрілу біля Бахмута загинув водій 10-ї Коломийської ОГШтБр Василь Болонний з Дрогобицької ОТГ Львівщини;
- на Донеччині загинув 41-річний військовослужбовець 239-го Самарського полігону Андрій Солов’їв зі Слобожанської ОТГ Чугуївського повіту Харківщини;
- під час відпустки в рідному місті помер 45-річний вояк 24-ї Яворівської ОМБр Петро Кардаш з Новодністровська Чернівецької обл.;

25 вересня:
- на війні загинув 21-річний вояк Сил Оборони Андрій Савко зі Скалатської ОТГ Тернопільського повіту;
- на Бахмутському напрямку загинув 48-річний вояк 4-го КОпПр «Сила Свободи» 4-ї Гостомельської БрОпПр НГУ «Рубіж» Станіслав Марківець-«Сява» з Березанської ОТГ Броварського повіту;
- на Донеччині загинув 34-річний доброволець Сил Оборони Роман Петрусеняк з Білоберізької ОТГ Верховинського повіту Ів.-Франківщини;
- внаслідок артобстрілу на Запоріжжі загинув 27-річний вояк Сил Оборони Микола Джус з Верхнянської ОТГ Калуського повіту Ів.-Франківщини;
- поблизу Павлівки біля Вугледара загинув 52-річний вояк Сил Оборони, доброволець Павло Сазонів з Білопілля Сумського повіту;

26 вересня:
- на війні біля Донецька загинув 49-річний вояк штурмової сотні 59-ї Гайсинської ОМПБр, доброволець «Айдару» з 2014 р., Володимир Іщенко-«Лисий» з Києва;
- поблизу селища Зарічне біля Лимана загинув 45-річний доброволець 65-ї Яворівської ОМБр Володимир Гаранин з Косова на Ів.-Франківщині;

27 вересня:
- на сході загинув 46-річний доброволець 103-ї БрТрО Львівщини, «майданівець», журналіст і громадський діяч Андрій Кришталь зі Львова;
- під час ракетного обстрілу Миколаєва загинув 26-річний технік авіяційної ескадрильї Олександр Бобик з Бродів Золочівського повіту Львівщини;
- поблизу с. Копані Пологівського повіту загинув 42-річний вояк 23-ї Самарської ОМБр (А4741) Віталій Савицький з Новодністровська Чернівецької обл.;
- поблизу с. Новоселівське Сватівського повіту загинув 29-річний вояк 25-ї ОПовДесБр (Гвардійське) Ігор Гур’їв з Новодністровська Чернівецької обл.;

28 вересня:
- ДНК-експертиза підтвердила, що на сході загинув вояк 10-ї Коломийської ОГШтБр Віталій Коваленко з Балаклійської ОТГ Ізюмського повіту

29 вересня:
- поблизу Курдюмівки біля Бахмута загинув 59-річний фронтовий фотограф і воїн Володимир Миронюк-«Джон», громадянин США, котрий повернувся в Україну під час Майдану;
- внаслідок ракетного обстрілу Херсона загинув 45-річний вояк Сил Оборони, батько чотирьох дітей Василь Кузнеців з Доброславської ОТГ Одеського повіту;
- біля Кремінної загинув 42-річний сотенний Куреня ім. Т.Бобанича ДУК «Правий Сектор», націоналіст з юнацьких років, довголітній полів’язень Олександр Пастух-«Добрий» з Києва, родом з Війтовецької ОТГ ХмельнИцького повіту;

Хай душі наших героїв-вояків, а також душі мирних громадян-патріотів України пребудуть вічно в Царстві Духа Предків Рідних!

Слава Дажбогові! Слава Його Пророку! Слава Героям України!

МИ ЗДОЛАЄМО ЦЬОГО МОНСТРА! ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! КРЕМЛЬ БУДЕ ЗРУЙНОВАНИЙ!

ПОМ'ЯНІМО ДЕЯКИХ З НАШИХ ВОЯКІВ, ЩО ЗАГИНУЛИ ОСТАННІМИ ДНЯМИ

 

02 вересня:
- після важкого поранення в шпиталі помер 31-річний кулеметник 418-го Закарпатського ОСтрК 141-ї ОСтрБр (в/ч А4805) Антон Хрипак з Ужгорода;

05 вересня:
- поблизу Опитного біля Донецька загинув 46-річний офіцер 36-ї Миколаївської ОБрМорПіхоти Костянтин Лук’янчиків з Горішніх Плавнів на Полтавщині;
- поблизу с. Новодонецьке біля Вугледара загинув 30-річний вояк Сил Оборони Максим Николенко з Помічної Новоукраїнського повіту Кропивниччини;
- біля Бахмута загинув 51-річний вояк 418-го Закарпатського ОСтрК 141-ї ОСтрБр (в/ч А4805), Степан Піріді з Ужгорода;
- поблизу с. Вербове на Токмацькому напрямі загинув вояк 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр Ігор Кіндрацький з Новояричівської ОТГ Львівського повіту;

06 вересня:
- внаслідок артобстрілу на Бердянському напрямку загинув 31-річний вояк Сил Оборони Ігор Тригуб із Запоріжжя, який виїхав з окупованої території области;

07 вересня:
- під час штурму у с. Кліщіївка біля Бахмута загинув 30-річний вояк ОбШтБр Нацполіції «Лють», підполковник поліції Валентин Чепляка з Маловисківської ОТГ Новоукраїнського повіту Кропивниччини;
- на Бердянському напрямку загинув 47-річний бойовий медик 1-ї Сіверської ОТБр Леонід Ботвинів з Ніжина;

08 вересня:
- на війні (поблизу Бахмута?) загинув 32-річний чотовий 80-ї Львівської ОДесШтБр Ігор Мара з Корюківської ОТГ Корюківського повіту Чернигівщини;
- загинув 21-річний вояк Сил Оборони В’ячеслав Тодавчич з Хуста на Закарпатті;

09 вересня:
- на війні загинув 51-річний доброволець Сил Оборони, викладач Кропивницького університету, історик, краєзнавець Валерій Хоружий з Кропивницького;

10 вересня:
- в Запорізькій обл. загинув 40-річний ройовий зенітників 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр Максим Майданик з Тростянецької ОТГ Гайсинського повіту Винницької обл.;
- внаслідок артобстрілу поблизу с. Новомайорське біля Вугледара загинув вояк Сил Оборони Олександр Григоряк з Берегометської ОТГ Вижницького повіту Чернівецької обл.;
- повідомлено, що на війні загинув 44-річний вояк Сил Оборони Сергій Іванюк з Кам’янця;
- загинув 28-річний вояк Сил Оборони Роман Демчук із Зимноводівської ОТГ Львівського повіту;

11 вересня:
- поблизу с. Новомихайлівка біля Донецька загинув 45-річний вояк 145-го Кременчуцького КТрО 116-ї Полтавської БрТрО Олександр Гоптар з Кременчука;
- внаслідок артобстрілу поблизу Опитного біля Донецька загинув 31-річний матрос 36-ї Миколаївської ОБрМорПіхоти Олександр Яковців зі Скороходівської ОТГ Полтавського повіту;

12 вересня:
- загинув 38-річний вояк 30-ї Звягельської ОМБр Артур Головин зі Львова;
- поблизу Роботиного на Токмацького напрямі внаслідок мінометного обстрілу загинув 20-річний вояк Сил Оборони Іван Перій з Рожищенської ОТГ Луцького повіту;
- внаслідок мінометного обстрілу поблизу с. Новоселівське на Луганщині загинув 48-річний гранатометник Сил Оборони Михайло Рожнятівський з Лубен;

13 вересня:
- на Макіївському напрямку загинув 47-річний вояк 110-ї Черкаської ОМБр Дмитро Полосьмак з Любецької ОТГ Чернигівського повіту;
- поблизу с. Новомайорське на Донеччині загинув 35-річний матрос 35-ї ОБрМорПіхоти (Дачне), нагороджений медалями, Олександр Сметанський з Голованівська на Кропивниччині;
- внаслідок мінометного обстрілу біля Бахмута загинув ройовий аеромобільного куреня Сил Оборони Юрій Борисюк з Рівного;
- під час ворожої атаки поблизу с. Копані Запорізької обл. загинув доброволець Сил Оборони Андрій Кузьмів з Перемишлянської ОТГ Львівського повіту;

14 вересня:
- внаслідок мінометного обстрілу поблизу Роботиного на Токмацькому напрямі загинув 24-річний чотовий 14-ї Калинівської БрОпПр НГУ «Червона Калина» Дмитро Гаврилів зі Староушицької ОТГ Кам’янецького повіту Хмельниччини;
- повідомлено, що в боях під Бахмутом загинула вояк 82-ї Чернівецької ОДесШтБр Ірина Пономаренко з Широкого Криворізького повіту;

15 вересня:
- поблизу с. Спірне біля Сіверська загинув 37-річний доброволець 3-го КОпПр «Свобода» 4-ї БрОпПр НГУ «Рубіж» Олег Олійник-«Пареньок» з Володарки Білоцерківського повіту;
- біля с. Стельмахівка на Луганщині внаслідок артобстрілу загинув 36-річний доброволець НГУ Василь Періг з Полтави;

16 вересня:
- внаслідок мінометного обстрілу біля Бахмута загинув 32-річний вояк 77-ї Криворізької АМБр Рустам Мамедов з Яблунівської ОТГ Прилуцького повіту Чернигівщини;
- поблизу с. Званівка біля Сіверська загинув 37-річний вояк Сил Оборони, водій Олександр Лукаш з Коровинської ОТГ Роменського повіту Сумщини;
- на Донецькому напрямку загинув 46-річний гранатометник 4-ї БрОпПр НГУ «Рубіж» Ігор Тимощук з Тростянця Охтирського повіту Сумщини;
- в с. Садове біля Херсона під час виконання бойового завдання загинув вояк Сил Оборони Іван Фомин з Підвисоцької ОТГ Голованівського повіту Кропивниччини;
- повідомлено про загибель на війні 23-річного вояка Сил Оборони Артема Череватенка з Даріївської ОТГ Херсонського повіту;
- на війні загинув 56-річний водій-гранатометник 116-ї Полтавської ОМБр Сергій Москалюк з Глибоцької ОТГ Чернівецького повіту;

17 вересня:
- в боях біля с. Роботине на Токмацькому напрямку загинув 22-річний вояк 47-ї ОМБр «Магура» Юрій Бриж із Сарненської ОТГ Сарненського повіту Рівненщини;
- в боях поблизу Кліщіївки біля Бахмута загинув 29-річний вояк 80-ї Львівської ОДесШтБр Андрій Келя з Кіцмані Чернівецького повіту;

18 вересня:
- внаслідок мінометного обстрілу поблизу с. Новопрокопівка на Токмацькому напрямі загинув 28-річний вояк Сил Оборони Іван Бундзяк з Городенківської ОТГ Коломийського повіту Ів.-Франківщини;
- після отриманих на війні поранень помер в лікарні 45-річний вояк Сил Оборони Олег Андрусів з Калуської ОТГ Калуського повіту Ів.-Франківщини;
- помер 52-річний інспектор ДержПрикордонСлужби Василь Чигура з Калуша на Ів.-Франківщині;
- під час виконання бойового завдання помер на Сумщині 56-річний ройовий ЗСУ Володимир Цепенда з Чорткова на Тернопіллі;
- внаслідок ворожого авіяційного удару в Запорізькій обл. загинув 21-річний вояк 87-го Чернівецького ОАМК 80-ї Львівської ОДесШтБр Богдан Михайлецький з Банилівської ОТГ Вижницького повіту Чернівецької обл.;
- повідомлено, що поблизу с. Нескучне біля Великої Новосілки внаслідок артобстрілу загинув ройовий «Грузинського легіону» Закро Шубітідзе, родом з Грузії;
- на війні загинув 40-річний вояк 61-ї Чернигівської ОМБр Олексій Зуйченко з Мукачівської ОТГ Мукачівського повіту;

20 вересня:
- на війні загинув 39-річний вояк ЗСУ, в/ч А4943, Ігор Страдомський зі Львова;

22 вересня:
- в бою поблизу с. Мала Токмачка біля Оріхова загинув 36-річний вояк 80-ї Львівської ОДесШтБр Юрій Богонос з Кам’янки-Бузької Львівського повіту;
- у Костянтинівці загинув 44-річний вояк Сил Оборони, батько п’яти дітей Ігор Вабіщевич з Висоцької ОТГ Сарненського повіту Рівненщини;

Хай душі наших героїв-вояків, а також душі мирних громадян-патріотів України пребудуть вічно в Царстві Духа Предків Рідних!

Слава Дажбогові! Слава Його Пророку! Слава Героям України!

МИ ЗДОЛАЄМО ЦЬОГО МОНСТРА! ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! КРЕМЛЬ БУДЕ ЗРУЙНОВАНИЙ!

ПОМ'ЯНІМО ДЕЯКИХ З НАШИХ ВОЯКІВ, ЩО ЗАГИНУЛИ ОСТАННІМИ ДНЯМИ

 

01 вересня:
- в бою поблизу с. Кліщіївка біля Бахмута загинув вояк 93-ї Самарської ОМБр «Холодний Яр» Віталій Павлюченко із Турківської міської громади Самбірського повіту Львівщини;

02 вересня:
- під час боїв на Донеччині загинув 19-річний вояк розвідкуреня 5-ї ОШтБр Дмитро Алехно з Пирятина Лубенського повіту;
03 вересня:
- в бою біля с. Роботине Токмацької ОТГ Запорізької обл. загинув 20-річний доброволець 82-ї Чернівецької ОДесШтБр Василь Рябців з Дрогобича;
- під час виконання бойового завдання поблизу с. Петропавлівка біля Куп’янська загинув 23-річний вояк 14-ї Володимирської ОМБр Олег Гончаренко з Долинської ОТГ Ів.-Франківської обл.;

05 вересня:
- в бою біля с. Нова Токмачка біля Оріхова (Запорізька обл.) загинув 36-річний вояк 80-ї Львівської ОДесШтБр Іван Николин з Ходорівської ОТГ Стрийського повіту Львівщини;
06 вересня:
- внаслідок ДТП у колоні на Київщині загинув 23-річний доброволець 3-го КОпПр «Свобода» 4-ї БрОпПр НГУ «Рубіж» Сергій Кращенко-«Красавчик» з Хорольської ОТГ Лубенського повіту;

07 вересня:
- внаслідок підриву на міні біля с. Новоєгорівка, що поблизу Сватового, загинув 34-річний Сергій Різник з Полтави (ст. брат воротаря донецького «Шахтаря»);
- під час виконання бойового завдання біля с. Новоєгорівка, що поблизу Сватового, загинув вояк 420-го Моршинського ОСтрК 57-ї ОМБр Микола Смілянець з Буської ОТГ Золочівського р-ну Львівщини;

08 вересня:
- під час виконання бойового завдання біля с. Новоєгорівка, що поблизу Сватового, загинув ройовий 420-го Моршинського ОСтрК 57-ї ОМБр Богдан Ніс з Кам’янка-Бузької ОТГ Львівського повіту;

09 вересня:
- в бою біля с. Біла Гора поблизу Костянтинівки загинув 23-річний ройовий 80-ї Львівської ОДесШтБр Василь Чорний із Заболотцівської ОТГ Золочівського р-ну Львівщини;
- під час виконання бойового завдання біля с. Берестове на Харківщині загинув вояк 103-ї ОБрТрО Львівщини Олександр Шашкин з м. Сосніва Червоноградської ОТГ на Львівщині;

10 вересня:
- в боях загинув вояк ЗСУ Віктор Ігнатівець з Новороздільської ОТГ Стрийського повіту;

12 вересня:
- в боях під Бахмутом загинув 30-річний вояк 3-ї Київської ОШтБр Олександр-«Фарш» з Одеси;

Хай душі наших героїв-вояків, а також душі мирних громадян-патріотів України пребудуть вічно в Царстві Духа Предків Рідних! 

Слава Дажбогові! Слава Його Пророку! Слава Героям України!

МИ ЗДОЛАЄМО ЦЬОГО МОНСТРА! ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! КРЕМЛЬ БУДЕ ЗРУЙНОВАНИЙ!

Демократія vs Монархія

 

"Алеж демократична й республіканська наша нація ніколи на монархію не пристане - так скажуть наші  с в і д о м і  Українці-демократи. Чи дійсно вірна оця лєґенда про демократичність і республіканство нашої Української нації?

...

Бо факти нашої історії говорять, що істнували ми як велика держава й як велика нація за Великих Київських Князів і упали з упадком князівської влади. Після нашого першого "лихоліття" пристали ми до Литви й Польщи тоді, коли там була сильна монархічна влада, й підняли повстання проти Польщи тоді, коли там влада Короля ослабла та запанувала шляхецько-республіканська демократія. Державою й нацією стали ми знов за Гетьмана Богдана, що єдиний із посеред Гетьманів був не тільки на словах, а й на ділі "самодержцем руським". І не виконавши його заповіту, не сотворивши після його смерти власної наслідственної монархії, після послідньої спроби Гетьмана Івана Мазепи стати "самовладним князем в Україні", перехилились ми цілою вагою - власне маси народньої - на бік монархії московської, проти якої підняли всенароднє повстання тільки тоді, коли Царя в Петербурзі не стало. Трудно в тім усим бачити врожденне демократичне республіканство.

Всякий же соціяльний фермент: дейнеччина, гайдамаччина, коліївщина, опришківщина - це не демократичне республіканство. Це часові явища, що як скоро приходять, так скоро згоряють і зчезають. На такім " демократичнім" фундаменті ні нації, ні держави будувати не можна".

В'ячеслав Липинський, "Листи до братів-хліборобів"

Додам від себе з часів новітніх. 

Українці не повставали масово проти червоних московських самодержців - генсеків. У 1991 році проти ГКЧП повстали значно енергійніше московити в Москві, тоді як в Києві тоді було значно спокійніше. І буйство народної стихії заполонило Україну значно пізніше, коли українці досхочу наїлися демократії в її олігархічно-злодійському виконанні.

Тому думайте...

Про запальні танці з бубоном навкруги України

 

Більшість дивиться на нинішню напругу навкруги України в контексті протистояння між США і Московією. Зовсім недалекі бачать тут лише конфлікт між Україною і Московією, а Штати ніби намагаються нас захистити від лихого сусіда - але що з таких візьмеш... Я би подивився на більш ширший контекст. При тому глобально-геополітичний контекст.

Зараз невпинно розгоряється, а невдовзі досягне гарячої стадії поєдинок за світове панування у протистоянні між США і Китаєм. Саме ці дві потуги скоро схоплять одна другу за горлянки. Ми всі розуміємо, що в тому поєдинку Московія пряму участь не братиме, але вона буде дуже солодким бонусом для однієї з потуг.

Для якої?

Назовні ми бачимо, як Путін показує зуби колективному Заходу, очоленому США, і заграє, виляючи хвостом, перед Пекіном. Але ми також бачимо, що Пекін перед Москвою не надто стелеться і розкриває обійми. Не вірить дядечко Сі дядечку Пу і правильно робить. Навіть коли дядечко Пу й щиро хоче дружити з імператором Піднебесної. Китайська цивілізація нараховує не одне тисячоліття і тамтешні мудреці не схильні так запросто повестися на мульку "русскій с кітайцем - братья навєк". Вони знають, що в потрібну мить Московія може вставити кинджал у спину. Але все це не виключає того, що Китай буде користатися природніми ресурсами РФ та "освоювати" тихою сапою Сибір і Далекий Схід.

Навіть коли дядечко Пу й радий би дружити з Піднебесною, однак він не вічний. Натомість вся еліта РФії і всі потенційни наступники Путіна тримають свої грошики на Заході, там навчають своїх дітей і там мають "хатинки". Це все з Пекіна добре видно.

Московська еліта все ж не насільки тупа, щоби не знати золоте правило - дружити треба через сусіда. І тому з Китаєм аж такої щирої дружби не вийде, бо мають вони кілька тисяч кілометрів спільного кордону і краєм вуха все ж чули про територіяльні претензії Китаю до північного сусіда.

Можна також довго говорити про значно ближчу релігійну і ментальну відстань московитів до европейців/американців, ніж до китайців. Бо попри негативне ставлення московитів до західного способу життя, китайський спосіб майже незбагнений - бо "восток дєло тонкоє".

Тому сам Бог велів московитам у майбутній битві виступити на боці Штатів. Це непогано розуміють еліти як московські, так і американські.

Але існує одне "але". Є одна держава, котра є занозою в дупі Вашинґтона і кісткою в горлі Москви і не дає їм злитися в екстазі. Ця держава наша з вами. 

Вашинґтон не може так просто відкараскатися від нас і подарувати Україну Пу, бо все ж демократична країна, бо міжнародне право, бо Будапештський меморандум, бо вибори на носі і т. д. і т. д. А після Афганістану здати безславно ще й Україну на розпотрошення Путіну... Хто після такого їх буде поважати?

Натомість наші европейські й натівські амбіції не дають спокою Кремлю. Це для них просто образа, коли "матєрь городов русскіх" опиниться в руках "супостата". Щоправда, існування окремої держави України взагалі є образою для московських царів, але то таке, бо імперська "спєсь" повільно, але все ж вивітрюється. Також особисто для Путіна, схоже, не останнє значення має час підльоту гіпотетичних американських ракет з України до Кремля, але то особиста параноя царя Пу - ну хоче він прожити ще років 50, що поробиш.

І ось їм треба щось придумати навколо України, аби й вівці були цілі, й вовки ситі... І тому їде директор ЦРУ в Москву і сидить там кілька днів, щось перетираючи з Кремлем. Вам взагалі не дивні такі візити очільників спецслужб при майже передвоєнній взаємній риториці? 

І вони, схоже щось таки надумали. Бо ще в листопаді пробайденівські помийки (котрі раніше були солідними ЗМІ) розпочали безпрецедентну інформаційну істерію "путіннападе", котра лише наростала. Синхронно це підтримав московський цар, котрий почав рухати своїх солдафонів та залізяччя до нашого кордону. Це також підтримали всі союзники Штатів, евакуюючи працівників посольств і наганяючи таким чином передвоєнного жаху. Кумедно спостерігати було, як радник Байдена Джейк Салліван, котрий завжди був промосковським, раптом включився в загальний хор антимосковської істерії. Або поспостерігайте, як реагують у Москві і речники Путіна, і його телепомийки на психоз із Вашинґтона. Спокійно й поблажливо, як у тому відомому ще совковому анекдоті, коли у вуйка запитують, а чи правда, що у нього гармата в хліві стоїть: "Та брешуть люди...". А ще познайомтеся з останньою розмовою Путіна з Байденом - розмова була недовгою, але Україна там стояла не на першомі місці і не на сьомому - так, згадали мимоходом, але не більше. Тобте все переконливо говорить про закулісні домовленості Москви з Вашинґтоном.

Всі адекватні військові експерти говорять, що з такими силами широкомасштабно атакувати Україну вже неможливо, а, отже, все це понти і розводняк. Адо того ще й на початку весни, коли на Донбасі вже неймовірне болото і танки просто загрузають у багні пачками. І це ґрунтовно аналізує і розкладає по поличках Іларіонов, чиє відео я подаю нижче і настійно раджу передивитися.

Для чого, спитаєте, всі ці коштовні танці з бубоном? А все для того, аби замирити Москву з Вашинґтоном. Коштом України, виходить. Тобто коштом пацифікації України за допомогою Мінського договорняка, що Путін розписав свого часу на коліні і Порошенко то подав своїм посполитим як "перемогу". Бо коли забгають нам автономне утворення ЛДНР, то ні про яке НАТО тоді й мови не буде, що й потрібно обом шулерам, що вишукано намагаються обіграти нас "в чотири руки". І про Крим тоді теж можемо забути назавжди. Бо коли почнемо нагадувати "гарантам", то знову "путіннападе", а кому таке треба...

І все це задля майбутньої міцної дружби Івана з Джоном проти східного Дракона, що стрімко набирає силу. Я так собі гадаю.

П.Н. До речі, зверніть увагу, які країни не евакуйовували посольств з Києва. Зокрема цього не робили Туреччина, Литва, Польща... Це про те, з ким нам варто дружити.

Барвисте судилище над Петьманом

 

Маю такий здогад, що це зелені спецом таке судилище влаштували над Петьманом.

Посадити його не посадять, хіба налякають трохи та гроші потрусять. Бо якісь вже сміховинні звинувачення виставили Пороху, тоді як у нього стільки художеств в послужному списку, що електричний стілець, коли чесно, за ним плаче.

Натомість ось це шоу. Шоу для підняття рейтингів. Чухраїнці ж різко починають любити останнього покидька, коли того починають хоч трохи пресувати.

Навіщо воно зеленим, спитаєте?

Там не дурні і знають, який антирейтинг у Пороха. Він просто зашкалює. Тобто в другому турі виборів Святий Петро програє останній бабі Мані з базару, то чому би Зєлєнскому не позмагатися з ним?

 
Але тут важливо, щоб саме Порох і вийшов у другий тур, а не хтось інший, у кого виграти перспективи примарні. Отаке.

Вся наша політика - суцільне шоу і маніпуляції лохторатом...

Водоосвячення року 11021-го

Слава Тобі, Дажбоже наш!

З Твоєї ласки Господньої ми користуємося дарами Твоїми, які Ти подарував нам, внукам Твоїм! Завдяки Тобі ми маємо поля золотоколосі, ліси прохолодні, що наповнені птахами та звірами, луки трав’янисті та квітучі, повітря насичене пташиними звуками та медовими запахами. О, великі і щедрі дари Твої, Дажбоже наш!

 
Сьогодні ми дякуємо Тобі особливою вдячністю ще за один дар Твій, про який я не згадував вище, Дажбоже наш! Цей дар ми бачимо щодня, цей дар ми вживаємо щодня, цей дар ми любимо щодня, цей дар ми обожнюємо щодня! Цей дар - це святая вода!

З давніх-давен на землях України-Руси існував культ води. Вода є джерелом всього живого на нашій планеті. Немає води – немає життя. Ноші предки обожнювали воду. Ім’я Дана (так вони звали Богиню живої води) для орія було найважливішим. Слова “дана” це стародавнє арійське слово яке є відповідником сучасному слову “ріка” і “вода”.

А кому незнайоме примовляння: “Будь великий як верба, а здоровий як вода, а багатий як земля”. Або в Лева Силенка: “Будь багатий як земля, а здоровий як вода” (МВ: 19.138).

 
І згадаймо слова нашого Вчителя і Пророка Лева Силенка, які стосуються води. Він каже: “Вогонь і вода очищаючі святі сили життя. Вони очищають людину від несмілості, втоми, боязні, лінивства, неохайності” (МВ: 19.122).

«Внуки Дажбожі народжені трьома святими життєдайними силами (Сонцем, Землею, Водою), і життя їхнє ознаменоване світлою триєдністю (тризубом), і народжені діти їхні освячені святою водою – звідси “свята вода, свята роса, свята Русь”». (МВ: 25.39).

Тож нехай освітлюється і освячується джерело нашого життя – свята вода Дажбожа!

Колись наші предки, як і ми відзначали це свято на початку січня, коли Земля знаходиться найближче до Сонця. Це свято сягає язичницьких часів і співпадає зі святом Богині живих вод Дани (Живи) – дружини і сестри Дажбога, з днем її народження (воскресіння). І відбулося це воскресіння з живої, тобто прісної води. А це джерела, кринички, болітця на вододілах – звідки починаються ріки.

Слава Вам, мої славні Дажбожичі! Слава Дажбогу! Слава Дажбожій Україні!

Сьогодні онуки Дажбожі освячували воду на дніпровському острові Долобецький в київському Гідропарку

Проводив обряд рунтато Яромисл

Після морозної погоди напередодні, вночі перед ранком лив дощ, тому деякі нестійкі люди злякалися прийти, а прийшли лише найміцніші духом і вони не прогадали

Бо поступово дощ стих, випогодилося і коли ми, все приготувавши, почали обряд, вийшло Сонце, котре й освятило воду, торкнувшись променями до до крижаного сонечка

Погода завжди сприяє онукам Дажбожим у їхні свята і це відбувається протягом не одного десятиліття!

 

Освячення водою присутніх

Прийшли молоді і не дуже віком Але всі молоді духом!

Воду в ополонці освячено!

Багаття чекає на тих, хто освятиться й оздоровиться із зануренням в ополонку

Вода в дзбанках теж освячена і буде лікувати нас весь рік!

Ті, хто сьогодні освятився, могли ходити по воді, як по тверді земній.

Але таке буває лише в день Водоосвячення 

Та й то не кожного разу!

Кілька слів про причини короновакханалії

Мені здається, що їх багато, при тому в різних країнах набір причин дещо відрізняється. А оскільки їх багато і цей весь маразм багатьом верствам на руку, то ковідобєсіє і досягло такого масштабу в світі.

Найцікавіше буде проаналізувати мотиви тих, які й закаламутили цю всю світову авантюру. Гадаю, що вже всі адекватні розуміють, що цей вірус передався людям аж ніяк не від кажанів на китайському ринку. Чого ж не вистачало усим цим ґейтсам-швабам-цукербергам та іншій соросятні, що вони нас втягнули в найбільшу за останні сто років авантюру? Коли одним реченням, то не вистачало їм влади і могутности Бога над людством. Бо дуже вже їм засвербіло вершити долею всього людства – можливо навіть з благими намірами (так, як вони їх розуміють). Благі наміри – це збільшення середнього віку життя, зменшення антропологічного тиску на довкілля, знищення головних вірусних хвороб тощо. Принаймні я хочу вірити, що у них були й благі наміри, а не самі лише чорні. Не останню роль зіграло й те, що новітні «боги» вже отримали гроші й владу і їм залишилося лише подовжити свій вік, а цьому може завадити якийсь заражений вірусом холоп, котрий крутиться під ногами. А ще вони щиро вважають, що коли оцифрувати все людство і встановити всеосяжний контроль за людиною, заточивши людей в їхні шухляди, організувавши їм віддалену роботу, а їхнім дітям навчання он-лайн, то це все виключно для блага людини й в ім'я людини! Аби стадо було ізольоване одне від другого і не обмінювалося злими вірусами. Вони вважають, що зменшивши населення і обмежуючи народжуваність, людство поліпшить екологічну обстановку на Землі і тиск на довкілля. Воно то так і це можна би було вважати й благом, якби то поширювалося найперше на регіони з високою народжуваністю, а не на білу людину, яка чи не єдина і вимре швидко внаслідок подібних «прогресивних» новацій таких «учоних».

Перетворити живу людину, творіння Боже, у «фізичну особу», душею якої є QR-код – ось один із елементів цього сатанинського задуму!

Ця ковідо-оборудка виявилася дуже до душі світовій фармацевтичній мафії, що й доводити не потрібно, спостерігаючи за ростом надприбутків виробників вакцин. Разом з біґфармою свої плюшки від цього всього психо-бедламу узріли й медики по всьому світу. Бо ковідо-психоз надає, крім вливання реальних фінансів у медичну царину, ще й підвищення статусу медпрацівника. А, що найголовніше, дає медикам важелі влади над стадом (а влада, як відомо, річ солодка!), підвищуючи повноваження лікаря до рівня ветеринара. Тому й так мало справді мужніх лікарів можуть відкрито виступити проти цієї сатанинської оборудки! Адже ж усі вони міцно сковані круговою цеховою порукою і піддадуть «отщєпєнцев» ганьбі й обструкції та виженуть зі свого цеху.

Дехто каже, що така красива диявольська змова на весь світ просто неможлива, що ми тут бавимося у люту конспірологію. А виходить, що можлива. Ще й як можлива! Коли фермери на всих континентах годують, вирощують вівців, стрижуть з них вовну, а потім по одній пускають їх на шашлик чи шурпу, то це значить, що всі вони зібралися десь колись в одному місці й уклали угоду про такі дії? Звичайно, що ні. Вони просто передали цей досвід по ланцюжку, або й навіть підглянули, як робить це сусід. Навіщо їм змовлятися проти вівців? Так і лідери держав між собою постійно спілкуються, коли не на самітах, то в приватних розмовах. Або й банально підглядають, як влаштовують ковідовакханалію лідери «передових» країн. Тут по самому лише виразу обличчя колеги можна розшифрувати, як цей винахід, ця красива оборудка дозволить загнуздати його власне стадо, як під тиском страху (а це і є тероризм!) зробити його абсолютно керованим. Тому світові владоможці в одному пориві заповзялися впроваджувати карантини, намордники, локдауни, сертифікати, щеплення…

Але головні мотиви верхівок близьких до нас країн, як на мене, таки відрізняються.

Білоруський Бацька, який є доволі сміливим і це у нього не відібрати, а влади над його власним стадом у нього аж занадто, спочатку почав, всупереч усьму світові, заперечувати ковід і доцільність обмежувальних заходів, що виглядало спочатку привабливо. Але потім він зрозумів, що після відомих антилукашенківських протестів стадо може геть розбігтися з його кошари, використав цю короновакханалію для зміцнення кордонів, і майже повністю заблокував виїзд власних громадян з Білорусі.

Московському хану, який небезпідставно вважає себе сувереном на 1/7 суші, і його жирному близькому оточенню, схоже не надто до шмиги виконувати вказівки ВООЗу чи інших світових начальників, але вони дуже бояться за своє дорогоцінне здоров'я і життя в неймовірних розкошах, тому саме цей тваринний жах перед заразою, а ще, не приведи господи, можливість померти, поряд зі ще більшим зміцненням влади, і є головними мотивами ветеринарного концтабору, який методично будується в РФії.

А тепер повернемося до нашої України. Тут, як на мене, мотив зміцнення влади і побудови концтабору не є на першому місці. А коли й на першому, то не так яскраво, як у сусідів. У нас значною мірою панує ідея-фікс «Україна – це Європа!» (яку попередня, порошенкова Верховна Рада навіть внесла в Конституцію у вигляді ЄС, що є незбагненою дурістю). «Європейські цінності» тепер у нас як еталон, за яким ми звіряємо наші кроки до світлого «цивілізованого майбутнього». І ось коли наш новий «старший брат» нам тихим голосом «рекомендує» влаштувати маленький концтабір з апартеїдом (бо інакше натякає відібрати омріяний безвіз і взагалі - о, жах! – не взяти в ЄС!), то наші хруні, абсолютно не задумуючись, нащо воно, але щиро вірячи, що «старший брат» дурного не порадить, готові це виконати безумовно. Ціною знищення середнього класу, зубожіння народу і заганяння в яму власної господарки, ціною знищення освіти, а, можливо, й утрати державности як такої…