Проповідь, виголошена на 10-ту річницю Запалення Левом Силенком Священного Вогню Української Духовної Революції 24 серпня 11008 р.Д.
Ми наразі живемо у перевернутому світі, у Задзеркаллі. Майже ніхто цього не усвідомлює, бо „так всі живуть”. Практично той же самий стан речей в обожнюваній нині Европі…
І лише одиниці розуміють, що далі так жити не можна і треба щось робити, аби не було пізно. Що нам треба якось вибиратися із нашого болота і йти до нормального світу. Перевертатися з голови на ноги. Нам це сказав Дажбог своєю написаною Левом Силенком Мага Вірою. Нам це ще раз повторив Учитель 10 років тому, запаливши на Дніпрових кручах, на Священному пагорбі Вогонь Української Духовної Революції.
Коли хтось гадає, що Духовна Революція – то лише відхід і поборювання Християнства, то той глибоко помиляється. А хто вважає, що це ще й прихід до рідного богорозуміння, то це лише вершина айсбергу.
Отже що для мене Духовна Революція, яка має привести до нормального, не-перевернутого світу? Яке це „нормальне суспільство”?
- Це найперше суспільство, яке здатне себе відтворити чисельно і збільшити свою популяцію;
- Де обов’язок чоловіка утримувати сім’ю, а дружини – турбуватися про дім і сім’ю;
- Де діти поважають своїх родичів (батьків);
- Де після семирічного віку батько виховує синів, а мати – доньок;
- Де хлопчиків вчать відповідальности, вольових якостей, але не інфантильности. Де готують до боротьби, а не до легкого безклопітного життя;
- Де дівчаток не вчать фізики-математики, а вчать стати гарною дружиною і матір’ю;
- Де існують варни і виховання дітей відбувається відповідно варнових програм і методик;
- Де при одруженні прислухаються найперше до думки родичів, а не до свого незрілого „хочу” і „люблю”;
- Де дружина поважає і слухається чоловіка у стратегічних і важливих питаннях;
- Де дружина хоче бути привабливою для свого чоловіка, а не для співробітників і вулиці;
- Де не в пошані різні статеві збочення, фемінізм тощо;
- Де люди не скупчуються у мегаполісах, а живуть у гармонії з природою (але не знищують, а бережуть довкілля!);
- Де немає культу грошей і багатства. Де ресурси витрачають ощадно і задовольняються мінімальним;
- Де життя – це найперше боротьба, а не задоволення;
- Де існує культ тілесних вправ і фізичної культури;
- Де різною мірою, але майже всі мають бути готовими стати на захист Вітчизни;
- Де про забезпечення стариків мають думати найперше діти, а не держава, а старики, коли бачать, що стали великим тягарем, мають право і обов’язок добровільно піти;
- Де за важкі чи неодноразові злочини існує смертна кара, а за крадіжки відрубують руку;
- Де нездалий глава держави, коли він не справився зі своїми обов’язками чи прокрався, має бути страчений;
- Де люди живуть найперше своєю громадою, а не своєю окремою сім’єю;
- Де нація – це великий і складний організм, а не скупчення окремих „вільних” організмів на певній території;
- Де існує або монархія, або голосують і обирають далеко не всі, а право обирати треба заслужити;
- Де можуть існувати різні мови, однак панівною у всих царинах (у тому числі й у спілкуванні з чужинцями) буде українська мова;
- Де можуть бути різні віросповідання, крім деструктивних, однак відповідальність за суспільство несе прошарок сповідників РУНВіри, який має складати в суспільстві не менше 5-10 відсотків і з якого запитувати будуть найбільше.
